Основним соціальним розподілом у Римі став розподіл на вільних і рабів. Єдність вільних громадян Риму (квиритів) деякий час підтримувалася існуванням їхньої колективної власності на землю і рабів, що належали державі. Проте з часом колективна власність на землю ставала фіктивною, громадський земельний фонд переходив до окремих власників, поки, нарешті, аграрний закон 3 року до н.е. не ліквідував його, остаточно затвердивши приватну власність.
Вільні в Римі розпадалися на дві соціально-класові групи: верхівку рабовласників ( землевласників, торговців) і дрібних виробників (хліборобів і ремісників ), що становили більшість суспільства. До останніх примикала міська біднота, пролетарі. Через те, що рабство спочатку мало патріархальний характер, боротьба між великими рабовласниками і дрібними виробниками, які найчастіше самі обробляли землю і працювали в майстернях, довгий час становила основний зміст історії Римської республіки. Тільки з часом протиріччя між рабами і рабовласниками виступає на перший план. Раби в період республіки перетворюються на основний пригноблений і експлуатований клас. Головним джерелом рабства був військовий полон. Так, після розгрому Карфагена в рабство було звернуто 55 000 осіб, а всього в II-I ст. до н. е. - більше півмільйона.
Суровые климатические условия 1-План М. И Кутузова отсечь главные дороги, по которым шло снаряжение и провизия для французов в Москву.
2-Если мы дадим Москву, то потеряем голову, а если мы останемся воевать за Москву, то потеряем всю Россию. -слова М. И Кутузова перед тем, как он оставил Москву и вывел войска за её пределы. Так называемый исторический момент-Совет в Филях. Фили-село, где шёл совет Кутузова с генералами.
3-Бес без оружия наполеоновские войска, в 1812 году в Москве начали ощущать голод и страх, так как начилась зима, а еды и оружия не было.
4.-Действия партизан, народные ополчения. Женщина-крестьянка Василиса Кожина. Действия против французов Дениса Давыдова. Кстати, в Москве микрорайон Давыдково- село Давыдково принадлежало ему, а его могила находиться на Новодевичьем кладбище, ныне метро Спортивная.
5-И конечно, лютая зима, где морозы доходили до -35 градусов ниже нуля, и одежда французов не была предусмотрена для таких морозов, люди гибли просто на дорогах. Ведь в армии Наполеона были и австрийцы, и швейцарцы и итальянцы. Наполеон с горсткой преданный людей, а именно около 300 человек убежал из России.
Основним соціальним розподілом у Римі став розподіл на вільних і рабів. Єдність вільних громадян Риму (квиритів) деякий час підтримувалася існуванням їхньої колективної власності на землю і рабів, що належали державі. Проте з часом колективна власність на землю ставала фіктивною, громадський земельний фонд переходив до окремих власників, поки, нарешті, аграрний закон 3 року до н.е. не ліквідував його, остаточно затвердивши приватну власність.
Вільні в Римі розпадалися на дві соціально-класові групи: верхівку рабовласників ( землевласників, торговців) і дрібних виробників (хліборобів і ремісників ), що становили більшість суспільства. До останніх примикала міська біднота, пролетарі. Через те, що рабство спочатку мало патріархальний характер, боротьба між великими рабовласниками і дрібними виробниками, які найчастіше самі обробляли землю і працювали в майстернях, довгий час становила основний зміст історії Римської республіки. Тільки з часом протиріччя між рабами і рабовласниками виступає на перший план. Раби в період республіки перетворюються на основний пригноблений і експлуатований клас. Головним джерелом рабства був військовий полон. Так, після розгрому Карфагена в рабство було звернуто 55 000 осіб, а всього в II-I ст. до н. е. - більше півмільйона.