ответ: только на первый вопрос ответить могу. В багатьох творів про Україну, авторами яких були чужинці, «Подорожній щоденник» (1708-1709) Даніела Крмана є один з найцікавіших і — для нашої історії — найважливіших. В ньому оживає Україна 17-18 ст., її гетьман Іван Мазепа, який виглядом і особистістю «козацького ґенія» справив велике враження на словака Д.Крмана і його співмандрівників. Особливо цінним для наших істориків буде також свідчення цих словаків про Полтавську битву 1709 р., в якій Карло XII і Петро I схрестили мечі. У світлі цього твору, який вважається вершиною словацького літературного бароко доведеться, мабуть, переглянути і дещо доповнити історію цієї трагічної події, від якої Україна на 350 років стала колонією Росії.
Українського читача не все, одначе, потішить у щоденнику Д.Крмана який був протестантом (євангелистом) і з погляду свого віросповідання оцінював чимало побаченого й почутого в тогочасній Україні. Тому читання цього твору потребує певного критичного підходу до деяких явищ і подій. В українському перекладі книга виходить вперше.
1)Надписи на глиняных табличках, найденные в царских дворцах древнейших городах, прочитаны. Эти надписи содержат: надписи рабочих работавших на царя, во многих надписях речь идет о сборах на войну. 2)Согласно древнегреческому мифу, однажды богиню раздора Эриду не пригласили на пир. Затаив обиду, Эрида решила отомстить богам. Она взяла золотое яблоко, на котором было написано «прекраснейшей», и незаметно бросила его между богинями Герой, Афродитой и Афиной. Богини заспорили, кому из них оно должно принадлежать. Каждая считала себя прекраснейшей. Сын троянского царя Парис, которого пригласили быть судьей, отдал яблоко Афродите, и она в благодарность ему похитить жену спартанского царя Елену. Из-за это-го вспыхнула Троянская война.
Кочевники жили не очень богато. Они кочевали с места на место, чтобы прокормить детей, пасти лошадей и скот. В таких условиях дети кочевников не могли научиться грамоте, единственное, что они могли это считать до десяти. Зато дети кочевников перенимали опыт у взрослых: пасли скот, учились верховой езде и учились торговать. Кочевники жили за счёт торговли. У них был скот и естественно было свежее мясо и молоко. Средств на игрушки не было, и поэтому игрушки были самодельные, например свистульки и т.д. Когда дети становились взрослыми, они не могли поменять образ жизни из-за того, что кроме кочевания, делать ничего они не умели. Единственное, что им оставалось-это кочевать и продолжать дело своих предков.
В багатьох творів про Україну, авторами яких були чужинці, «Подорожній щоденник» (1708-1709) Даніела Крмана є один з найцікавіших і — для нашої історії — найважливіших. В ньому оживає Україна 17-18 ст., її гетьман Іван Мазепа, який виглядом і особистістю «козацького ґенія» справив велике враження на словака Д.Крмана і його співмандрівників. Особливо цінним для наших істориків буде також свідчення цих словаків про Полтавську битву 1709 р., в якій Карло XII і Петро I схрестили мечі. У світлі цього твору, який вважається вершиною словацького літературного бароко доведеться, мабуть, переглянути і дещо доповнити історію цієї трагічної події, від якої Україна на 350 років стала колонією Росії.
Українського читача не все, одначе, потішить у щоденнику Д.Крмана який був протестантом (євангелистом) і з погляду свого віросповідання оцінював чимало побаченого й почутого в тогочасній Україні. Тому читання цього твору потребує певного критичного підходу до деяких явищ і подій. В українському перекладі книга виходить вперше.
Объяснение:
хай щастить