Сравните биографию Михаила Фёдоровича и Алексея Михайловича. Что является общим в судьбе обоих монархов? С чем это связано?
Михаил Федорович и Алексей Михайлович были первыми правителями династии Романовых.
Они оба начали править в 16 лет. И в обоих случаях, Земский собор учредил их кандидатуры. Разница лишь в том, что Михаил Федорович был принял Земским собором как удобный кандидат на пост царя из-за спокойного нрава, а Алексей Михайлович был учрежден только из-за происхождения.
Кроме того, покорный и уравновешенный нрав был характерен для обоих царей. Например, Алексей Михайлович даже был прозван Тишайшим.
Из-за того, что они начали править рано, у них были «регенты». Михаил Федорович управлял при Филарете, а Алексей Михайлович – при Никоне. Оба также проводили политику укрепления церкви, а Алексей – церковную реформу.
Из-за того, что они получили власть от Земского собора, они стремились удовлетворить интересы только высших слоев и церкви. Поэтому крепостной гнет при их правлении только увеличился, а также сопровождался экономическим спадом и крестьянскими бунтами.
Думаю, что причины сходства кроются в том, что они были учреждены на престол Земским собором. Поэтому их правление очень похоже.
Шкільна освіта будувалася на так званих «семи вільних мистецтвах» — тривіумі й квадривіумі.
Тривіум («три шляхи») був початковим етапом і складався з граматики, риторики та діалектики (логіки).
Квадривіум («чотири шляхи») набув поширення з ХІІІ століття і включав арифметику, геометрію, астрономію, музику.
Середньовічні школи були монастирськими, кафедральними (при міських соборах) і парафіяльними. Із розвитком міст відкривалися світські (приватні), гільдійські, муніципальні школи. Мандрівних школярів нецерковних шкіл називали вагантами або голіардами.
Викладання велося латиною, і лише в XIV столітті відбувається перехід на національні мови. Віковий ценз був відсутній — вікові особливості дітей не враховувалися. Режим був досить жорстоким, із застосуванням різок. Школярам забороняли голосно розмовляти, співати, гратися, за найменшу провину їх карали.
Школярі самі добували собі шматок хліба. Вони підробляли, а ще частіше — просили милостиню. Вночі вони співали під вікнами релігійні пісні, аби підняти з ліжка доброчинного бюргера й змусити його поспішно відкупитися від страхітливої мелодії кинутим через вікно шматком ковбаси чи сиру.
Читати в школі вчилися по Біблії, працях святого Августина, Кодексу Юстиніана. Для перевірки учнівських знань та логічного мислення влаштовували диспути учня з учнем, учня з учителем.
Астрономічні, географічні відомості часто були фантастичними (Земля тримається на китах), була майже відсутня доказова база з геометрії
Національно-визвольна війна середини XVII століття під проводом Богдана Хмельницького мала величезний вплив на історію України. Війна стала важливою віхою в історії України і ознаменувала поворотний момент в українсько-польських відносинах. Результатом повстання стало створення козацького гетьманату - незалежної держави, яка була утворена на українських територіях Речі Посполитої. Це була велика перемога для українців, оскільки вона дала їм автономію і шанс розвивати власну культуру та ідентичність. Війна також вплинула на політичну ситуацію в Європі та на баланс сил між великими державами, оскільки розглядалася як загроза Габсбурзькій монархії. Зрештою, повстання розглядалося як символ української ідентичності та важлива віха в розвитку української державності.