На принятие политических решений оказывают своё влияние 5 элит: научная, экономическая, военная, информационная, административная.
Экономическая элита.
В полисе Афины впервые появился выборный суд , который имел много общего с государственным управлением и демократией.
История выборного суда началась с 594 года до н.э., когда архонт (глава, судья) был выбран в рамках народного голосования на собрании. В Народном собрании принимали участие граждане полиса – афиняне – мужчины. Большей частью голосующие представляли собой знать – старейшины, которые имели должности в Ареопаге на пожизненной основе. Демос не был допущен до управления полисом.
Выбранного архонта звали Солон; он занимался политикой и поэзией со знатной родословной.
Что касается, ареопаг размещался на одноименном холме. Именно там апостол Павел читал проповедь афинянам, и проходил суд над Аресом (из-за убийства сына Посейдона).
В функции Ареопага входил контроль за судопроизводством, соблюдением законов и ведением уголовных дел (связанных с убийствами).
Но в 462 году посредством реформ Эфиальта олигархическое влияние Ареопага было снижено до нуля. После этого в функции Ареопага входил контроль за уголовными и религиозными делами. Хотя, Ареопагу удалось сохранить свой судебный и аристократический авторитет до конца существования полиса.
Решения выборного суда были во многом справедливее решений ареопага, потому что должности в выборном суде были избираемые, а в ареопаге – пожизненные. Кроме того, в ареопаге заседала знать, и решения принимались исключительно в пользу знати.
1 Поштовхом до виникнення «руху 4 травня» в Китаї стало відчуття відсталості та відчуженості від заходу, а також невдоволення домінуючою в той час конфуціанською культурою.
2 В Китаї "мілітаристами" називають політиків та військових, які вважають, що шлях до національної слави та сили лежить через розвиток військової потужності та експансію.
3 У 1924 році між Гомінданом та СРСР був укладений союз, який передбачав надання СРСР права на експлуатацію портів Даліань та Порт-Артур в обмін на до Гоміндану у боротьбі проти військових сил українського генерала Шень Цзуньву.
4 В 1937 році напад Японії на Китай спонукало Гоміндан та КПК припинити відкриту збройну боротьбу та об'єднати свої сили в боротьбі проти загрози зовнішнього ворога.
5 Результатами «руху 4 травня» були зміна ставлення до конфуціанської традиції, збільшення популярності науки та техніки, поширення ідеї національної свободи та демократії, зміна підходу до освіти.
6 Радянський Союз мав вплив на розвиток подій у Китаї, надаючи до Гоміндану у боротьбі проти військових сил українського генерала Шень Цзуньву та надійну підтримку КПК.
7 Події в Китаї в 1925-1927 рр. можна оцінити як складний період національної революції. У цей період було сформовано Національно-революційний фронт, в результаті чого на сцену політичного життя Китаю вийшли різноманітні сили, які прагнули до влади та впливу на подальші долі країни. Також у цей період було багато змін, зокрема у суспільному та економічному житті країни.
8 Політика Чан Кайші щодо комуністів була ворожою. Він бачив у комуністах загрозу для своєї влади та національної безпеки Китаю. У 1927 році була проведена "антикомуністична" кампанія, під час якої було знищено частину комуністичної партії та її структур.
9 Метою реформ Чан Кайші було зміцнення влади та створення сильної держави, що могла б конкурувати з іншими державами світу. Він намагався провести модернізацію економіки, залучення іноземних інвестицій та збільшення впливу на сусідні країни.
10 Метою Великого походу КПК було здійснення революції та перемога над Гомінданом. Вони хотіли створити новий порядок в Китаї та змінити систему влади.
11 Агресія Японії мала серйозний вплив на відносини між КПК (Комуністична партія Китаю) та Гомінданом (Націоналістична партія Китаю). Якщо раніше ці дві партії були в коаліції проти іноземного вторгнення, то після агресії Японії Гоміндан був змушений звернутися до Заходу за до , щоб протистояти японській агресії. Таким чином, Гоміндан став залежним від підтримки Заходу, що викликало недовіру союзників КПК, які вважали, що Гоміндан занадто піддається інтересам іноземних держав. Відтак, відносини між КПК і Гомінданом стали погіршуватися, що в кінцевому підсумку призвело до громадянської війни в Китаї.
12 Хронологічна таблиця подій історії Китаю протягом 1920-1930-х рр.:
1919 - Початок Руху 4 Травня
1921 - Заснування КПК
1925 - Початок Національної революції
1927 - Роз'єднання КПК та Гоміндану
1931 - Створення Маньчжоу-го
1934-1935 - Червона Армія Мао Цзедуна здійснює Довгий похід
13 Національна революція 1925-1927 рр. у Китаї була спробою покласти кінець залежності від іноземних держав і створити сильну, одинісіньку китайську державу. Однак, ця революція призвела до громадянської війни через кілька причин.
По-перше, революція розколола суспільство на дві непримиренні лагері: комуністи та націоналісти. Комуністи домагалися радянської революції, яка повинна була привести до встановлення соціалістичного устрою, тоді як націоналісти прагнули створити буржуазну демократію з капіталістичною економікою.
По-друге, виникло багато конфліктів між націоналістами та іншими політичними силами. У революції брали участь різні групи, які мали різні ідеології та інтереси. Зокрема, комуністи прагнули встановити диктатуру пролетаріату, тоді як націоналісти на той час були схильні до авторитаризму.
По-третє, зовнішній тиск іноземних держав також впливав на розвиток громадянської війни. Країни-колоніалісти виступали за збереження своїх впливів та економічних інтересів у Китаї, що підтримувало розділення нації.
По-четверте, революційний процес був супроводжуваний насильством і руйнуванням. Залізниці та інші комунікаційні засоби були зруйновані, що важко ускладнювало економічне відновлення країни після завершення війни.