Ну вот например так: "Я купец Сергий. Торгую с ганзейцами и англами. У меня 2 каравана судов. В Европу продаю мягкую рухлядь (то есть меха) , оттуда привозят металлы: медь, железо и свинец. Сам на судах не хожу, но рискую своими деньгами. Ради торговли (и ведения деловой переписки) мне пришлось выучить 2 иностранных языка, английский и немецкий. Иноземные купцы, которые сюда приезжают (не все, но многие) считают нас за дикарей, и стараются при торговле надуть, чему приходится препятствовать. Бритты надменные подвержены стремлению к обману больше, ганзейцы, то есть германцы - меньше. Немцы как и мы, в большинстве своем дорожат своей репутацией и говорят, что прибыль выше всего, но честь всё же выше прибыли. К работе отношусь со тщанием и прилежанием, стараюсь никого не обманывать. Обман выгоден сиюминутно, но не выгоден в перспективе. Хотя некоторые и и говорят, что "не обманешь - не продашь", но это глупость, репутация стоит дороже. Церковники утверждают, что купеческое ремесло неугодно Богу, но это неправильно. В Библии сказано, что всякому имеющему пусть дается и приумножится. Моя главная задача - не только нажива, а польза для людей. Я не ростовщик, не мироед, а купец. Все под Богом ходим. "Судьба играет человеком, она изменщица всегда, то вознесет его высоко, то кинет в бездну без стыда".
Адміністративно-територіальний устрій наддніпрянської і західної України в першій половині 19 століття виявляв суттєві відмінності. Ці відмінності виникали внаслідок різниці у політичних, соціальних та етнічних умовах, а також впливу зовнішніх державних факторів.
У західній Україні, яка входила до складу Австрійської імперії, існував інший адміністративний устрій. Українські землі, такі як Галичина, Буковина і Закарпаття, були частинами австрійських країн і мали свою автономію. Галичина та Буковина мали власну галицько-буковинську військову область, а Закарпаття було організоване як Закарпатська Русь. Кожен з цих регіонів мав свою адміністративну структуру, зокрема, маршалків, земські сейми та округи. Українське населення займало значну частку в цих структурах, але вони були підкорені або мали обмежену самостійність під владою австрійських чиновників.
У наддніпрянській Україні, яка була під владою Російської імперії, адміністративно-територіальний устрій був іншим. Після Першого поділу Польщі (1772 р.), південні та східні землі України стали частиною Російської імперії. У 1802 році було утворено Катеринославську губернію, яка охоплювала велику частину наддніпрянської України.