ответ:Політична реформа. Скасував тетрархію і відновив одноосібне правління імператора. При імператорі було створено вищу дорадчу раду – консисторію, членів якої призначав імператор. Поділ імперії на чотири частини, для зручності керівництва, зберігався, але тепер вони називалися префектурами й керувалися префектами Преторія, яких призначав імператор. Проте посада префекта Преторія була виключно цивільною, військової влади їх було позбавлено.
Адміністративна реформа. Чотири префектури – Східна, Іллірік, Італія та Галлія – поділялися на 14 діоцезів (єпархій) і 114 провінцій. Резиденцією Константина стало спочатку місто Трір у Германії, а з 326 р. н. е. столицею імперії став Візантій, який було перейменовано у Константинополь – місто Константина. У 330 р. н. е. після завершення будівництва Константинополя він отримав привілеї, які зрівняли його у правах із Римом. Було завершено складання адміністративної системи домінанту, в основі якої було підпорядкування нижчих посадовців вищим. Очолювала управлінську піраміду імперії священна особа домінуса.
Зберігався поділ на діоцези і провінції. Останні поділялися на декілька невеликих округів. Завершилося складання адміністративної системи домінанту, в основі якої було вертикальне підпорядкування нижчих посадовців вищим.
Військова реформа. Завершено розпочату Діоклетіаном військову реформу. Регулярні пересувні війська, що були воєнною опорою домінату, були поділені на дві частини. Із їхнього складу було виділено палацові війська – привілейовані військові частини, розташовані в Римі та інших містах імперії. Вони заступили реформовані загони преторіанців. Професія воїнів стала спадковою. Армія більше, ніж раніше, стала поповнюватися варварами, які отримували за службу римське громадянство, а за заслуги – право переходити в палацові війська й отримувати високі посади.
Грошова реформа. За новою грошовою реформою було запроваджено золоту монету, солід, яка дорівнювала 24 розмінним срібним монетам. Реформа була успішною й сприяла стабілізації грошового обігу.
Податкова реформа. Для впорядкування системи стягування податків мешканці міст прикріплювалися до місць свого проживання, а колони – до їхніх земельних ділянок.
Релігійна реформа. Християнське духовенство було звільнено від усіх особистих повинностей на користь держави. Християнська церква здобула право отримувати майно як спадок і подарунок. За Медіоланським едиктом християнство було визнано рівним у правах з іншими релігіями в Римській імперії, а тим християнам, які постраждали від переслідувань, поверталося конфісковане майно.
Апрель 1775 г. Восстание в 13-ти колониях. Май 1775 г. II континентальный конгресс объявил о начале войны с Англией. Сражение близ Бостона. 17 июня 1775 г. Принятие «Декларации независимости» (Т. Джефферсон). 4 июля 1776 г. Победа американских войск над англичанами в северовосточных штатах. 6 сентября 1777 г. Захват англичанами Филадельфии. 17октября1777г. Поражение англичан у форта Саратоги. 1778-1779 гг. Победа американцев на северо-западе. Начало 1781 г. Победа американцев на юге. 19октября1781г. Подписание акта о полной безоговорочной капитуляции англичан под Йорктауном (штат Виргиния). 1783 г. Подписание в Версале мирного договора, признание независимости США.
По реформе 1861 года крестьяне были наделены землёй, но надельной землёй распоряжалась община. Крестьянские семьи росли, земли в общине становилось всё меньше. Начался голод, люди переселялись в города и на свободные земли. Активно заселялось Заволжье, Юг, Предкавказье, Сибирь, Дальний Восток. К концу XIX века степные губернии Новороссии, Предкавказья и Заволжья стали районами земледельческого капитализма. В 1880-е главным районом переселения была Сибирь - там не было помещичьих хозяйств и существовали огромные массивы свободных земель. Проведение дорог до Челябинска, а после строительства с 1891 г. Великой Сибирской дороги дали толчок росту переселения в Сибирь и ее освоению. За 20 лет сюда переселились 1 млн. человек. В 1892-1915 целый поток переселенцев с Украины и Белоруссии направился в Сибирь, в то время население только Енисейской губернии увеличилось на 500 тыс. человек, ровно в два раза. Заселение немцами Сибири приходится на конец XIX - начало XX в. , ехали они туда из Поволжья. В Сибири имеется два национальных немецких района: на Алтае и в Омской области. Суть Столыпинской реформы состояла в том, чтобы принудить крестьян к выходу из общины с наделом, к развитию фермерских хозяйств, владеющих землей самостоятельно. В 1906 царь издал указ, который разрешал крестьянам выход из общины с наделом земли. В 1910 был издан закон, по которому выход обязательным из общины стал обязательным. Основные направления аграрной столыпинской реформы: разрушение общины; создание Крестьянского банка; переселение крестьян в Сибирь и Казахстан. Было создано специальное Переселенческое управление, которое занималось проблемами переселения. Для переселенцев были установлены многочисленные льготы: прощение всех недоимок, низкие цены на железнодорожные билеты, освобождение от налогов на 5 лет, беспроцентные ссуды от 100 до 400 руб. на крестьянский двор. В пути переселенцам должны были оказывать продовольственную и медицинскую За 10 лет в Сибирь переселилось около 3 млн. чел. За это время посевные площади в Сибири увеличились в 2 раза. Сибирь стала поставлять на внутренний и внешний рынок зерно, сливочное масло. Но не все смогли прижиться на новом месте, с 1907 по 1914 официально зарегистрировано свыше 1 млн. семей "обратников". Например, с Дона в Сибирь переселились 45889 крестьян, на Дон возвратились 10 069 крестьян (остальные не померли, упаси бог, в Сибири остались) . В советское время тоже происходили массовые переселения людей - индустриализация, "великие стройки социализма", освоение Крайнего Севера, Дальнего Востока, Сибири, оккупация Восточной Европы, европеизация национальных окраин (Туркестана, Казахстана, Кавказа и Закавказья) , раскулачивание, репрессии и ссылка. В 1925 при Совнаркоме был создан переселенческий комитет, направлявший потоки переселенцев. В 1941 году по сталинскому указу переселяют немцев Поволжья. В 1943 переселяют калмыков. Были и другие народности среди спецпереселенцев: украинцы, латыши, литовцы. После амнистии 1954-56 многие вернулись, но кто-то и остался. Но о советском времени мы сейчас говорить не будем. А будем мы говорить о том, что же делать, если, судя по всему, ваши предки переселились на место, где вы исследовали их родословную, неизвестно откуда и неизвестно когда.
ответ:Політична реформа. Скасував тетрархію і відновив одноосібне правління імператора. При імператорі було створено вищу дорадчу раду – консисторію, членів якої призначав імператор. Поділ імперії на чотири частини, для зручності керівництва, зберігався, але тепер вони називалися префектурами й керувалися префектами Преторія, яких призначав імператор. Проте посада префекта Преторія була виключно цивільною, військової влади їх було позбавлено.
Адміністративна реформа. Чотири префектури – Східна, Іллірік, Італія та Галлія – поділялися на 14 діоцезів (єпархій) і 114 провінцій. Резиденцією Константина стало спочатку місто Трір у Германії, а з 326 р. н. е. столицею імперії став Візантій, який було перейменовано у Константинополь – місто Константина. У 330 р. н. е. після завершення будівництва Константинополя він отримав привілеї, які зрівняли його у правах із Римом. Було завершено складання адміністративної системи домінанту, в основі якої було підпорядкування нижчих посадовців вищим. Очолювала управлінську піраміду імперії священна особа домінуса.
Зберігався поділ на діоцези і провінції. Останні поділялися на декілька невеликих округів. Завершилося складання адміністративної системи домінанту, в основі якої було вертикальне підпорядкування нижчих посадовців вищим.
Військова реформа. Завершено розпочату Діоклетіаном військову реформу. Регулярні пересувні війська, що були воєнною опорою домінату, були поділені на дві частини. Із їхнього складу було виділено палацові війська – привілейовані військові частини, розташовані в Римі та інших містах імперії. Вони заступили реформовані загони преторіанців. Професія воїнів стала спадковою. Армія більше, ніж раніше, стала поповнюватися варварами, які отримували за службу римське громадянство, а за заслуги – право переходити в палацові війська й отримувати високі посади.
Грошова реформа. За новою грошовою реформою було запроваджено золоту монету, солід, яка дорівнювала 24 розмінним срібним монетам. Реформа була успішною й сприяла стабілізації грошового обігу.
Податкова реформа. Для впорядкування системи стягування податків мешканці міст прикріплювалися до місць свого проживання, а колони – до їхніх земельних ділянок.
Релігійна реформа. Християнське духовенство було звільнено від усіх особистих повинностей на користь держави. Християнська церква здобула право отримувати майно як спадок і подарунок. За Медіоланським едиктом християнство було визнано рівним у правах з іншими релігіями в Римській імперії, а тим християнам, які постраждали від переслідувань, поверталося конфісковане майно.
Объяснение:
вот так