Чому рабство з економічної точки зору має обмежену ефективність? У чому була причина занепаду рабовласницької економіки Римської Імперії? Нужны конкретные ответы на 2 вопроса.
Рабство з економічної точки зору має обмежену ефективність з кількох причин:
1. Втрата мотивації праці: У системі рабства, раби примушувались працювати під загрозою насильства або покарань. Це призводило до відсутності мотивації для ефективної праці, оскільки вони не мали зацікавленості в результаті своєї праці.
2. Обмежена можливість розвитку та інновацій: Рабство спричиняло низький рівень освіти та професійного розвитку рабів. Це призводило до відсутності кваліфікованої робочої сили, необхідної для розвитку нових технологій та інновацій у виробництві.
3. Відсутність підтримки розвитку ринку: Рабство обмежувало розширення ринку, оскільки раби не мали фінансових можливостей для споживання товарів та послуг. Це призводило до зменшення попиту та обмеження можливостей для розвитку торгівлі та економіки.
У Римській Імперії причиною занепаду рабовласницької економіки було кілька факторів:
1. Економічні проблеми: Зростання зовнішньої торгівлі та завоювання нових територій призвело до зменшення значення рабства як основного джерела праці. Римська економіка стикалася з проблемами в області виробництва, торгівлі та фінансів.
2. Моральний та політичний тиск: Зростання християнської релігії, яка вважала рабство неприйнятним, спричинило поширення ідей про визволення рабів та зменшення легітимності рабовласницького устрою. Це призвело до політичного та соціального тиску на імператорів для заборони рабства.
3. Військові конфлікти та демографічні зміни: Римська Імперія стикалася з великою кількістю військових конфліктів, що призводило до зменшення чисельності населення та недостатньої кількості рабів для забезпечення різних галузей економіки.
№1 Главная причина открытия Китая европейцам - зависимость от опиума. Колонизаторы европы привезли наивным китайца волшебной травки. К опиуму пристрастилось более пятидесяти процентов население: от детей до стариков. Увеличение безработицы, снижение численности населения. Вот и пришлось азиатам, открывать свои берега коварным людям запада. №2 У Китая была слабая по сравнению с европой армия. №3 Тайпинское восстание (1850—1864) — крестьянская война в Китае против маньчжурской империи Цин, в состав которой входил Китай, и иностранных колонизаторов. Лидером восстания был христианин Хун Сюцюань, который создал Тайпинское Небесное Царство — независимое китайское государство, существовавшее одновременно с маньчжурской империей Цин. Подобное проявление народной воли характерно практически для истории любой страны. Это как "трудный возраст" или некая профилактика, поэтому можно одобрить подобное. Хотя бы одно восстание снизу необходимо для нормального развития страны. Люди снизу должны проявить свою волю - а люди сверху должны задуматься. Если не поздно ^ ^ Подобный пример можно привести из истории Российского государства. Крестьянское восстание под предводительство Емельяна Пугачёва 1773-775 годов. Одной из целей также было создание нового государства. Его жители - свободные казаки, а властитель "мужитский царь". Оно также состояло из смешанных движений - антикрепостнического и национального. Однако не удалось. №4 они платили подати государству,платили налог за проезд по дорогам,за пользование лесами помещиков церковную десятину и т.д
Повышался налог для всех, чтобы поднять экономическое положение в стране. Произошло повышение цен на проезд на все виды транспорта. За пользование лесом вводились ограничения, за превышения норм по вырубке деревьев - штраф. Китай отставал в развитии Западной Европе и всячески пытался догнать их. Они копировали их открытия, их технику. Реформы приживались крайне тяжело и вызывали негодование у граждан. В Китае было открыто множество учебных заведений, от школ до университетов. К тому же, для каждого желающего вход в библиотеку был бесплатным.
Відповідь:
Рабство з економічної точки зору має обмежену ефективність з кількох причин:
1. Втрата мотивації праці: У системі рабства, раби примушувались працювати під загрозою насильства або покарань. Це призводило до відсутності мотивації для ефективної праці, оскільки вони не мали зацікавленості в результаті своєї праці.
2. Обмежена можливість розвитку та інновацій: Рабство спричиняло низький рівень освіти та професійного розвитку рабів. Це призводило до відсутності кваліфікованої робочої сили, необхідної для розвитку нових технологій та інновацій у виробництві.
3. Відсутність підтримки розвитку ринку: Рабство обмежувало розширення ринку, оскільки раби не мали фінансових можливостей для споживання товарів та послуг. Це призводило до зменшення попиту та обмеження можливостей для розвитку торгівлі та економіки.
У Римській Імперії причиною занепаду рабовласницької економіки було кілька факторів:
1. Економічні проблеми: Зростання зовнішньої торгівлі та завоювання нових територій призвело до зменшення значення рабства як основного джерела праці. Римська економіка стикалася з проблемами в області виробництва, торгівлі та фінансів.
2. Моральний та політичний тиск: Зростання християнської релігії, яка вважала рабство неприйнятним, спричинило поширення ідей про визволення рабів та зменшення легітимності рабовласницького устрою. Це призвело до політичного та соціального тиску на імператорів для заборони рабства.
3. Військові конфлікти та демографічні зміни: Римська Імперія стикалася з великою кількістю військових конфліктів, що призводило до зменшення чисельності населення та недостатньої кількості рабів для забезпечення різних галузей економіки.