Главной причиной Люблинской унии стало тяжелое внешнеполитическое положение Великого Княжества Литовского в Ливонской войне. Польское королевство соглашалось оказать военную только при условии подписания государственной унии. Идею объединения с Польшей поддержала многочисленная шляхта ВКЛ. Она стремилась иметь равные политические права с магнатами, принимать активное участие в управлении страной. В отличие от Польского королевства, где шляхта имела шляхетские вольности, политику Великого Княжества Литовского определяли представители магнатских родов.
Проявления радикалізації національного руху в обох частинах України наприкінці ХІХ - початку ХХ століття можна оформити у вигляді такого плану:
I. Політична радикалізація:
A. Заснування політичних організацій і партій з національно-політичною аґендою.
B. Збільшення політичної активності націоналістичних груп та партій.
C. Заходи громадського протесту та вимоги щодо національної автономії або незалежності.
II. Культурна радикалізація:
A. Видання літературних творів, що підкреслюють національну ідентичність та історичне значення.
B. Розвиток культурних інституцій, які підтримують національну культуру та мову.
C. Відновлення національних традицій, свят та обрядів.
III. Етнічна радикалізація:
A. Поширення етнічної свідомості та активне визначення себе як представників конкретної етнічної групи.
B. Виникнення конфліктів між етнічними групами та прояви націоналістичного насильства.
C. Вимоги щодо етнічної дискримінації та встановлення привілеїв для власної етнічної групи.
IV. Соціальна радикалізація:
A. Зростання соціальної нерівності та обурення через економічне відсталості.
B. Поширення соціальних нерозповсюджених ідей та теорій.
C. Формування радикальних робітничих та селянських організацій, що об'єднуються націона
Объяснение: