Від початку XVI ст. Західна Європа переживала великі зміни в релігійному житті, викликані Реформацією, що почалася в Німеччині.
Реформаційний, або протестантський, рух — це соціально-політичний рух XVI — XVII ст., що охопив багато країн Європи та був спрямований проти засилля католицької церкви.
Ця течія започаткувала новий напрям християнського вчення — протестантизм.
Протестантська церква проголошувала свою незалежність від влади папи римського.
В Україні стало багато прихильників протестантської церкви, особливо серед панів і шляхти, поширювалися різні віровчення і секти.
1. Кальвінізм — протестантська релігійна течія, ідеологом якої був Ж. Кальвін. Він проповідував необхідність дешевої церкви, а також поміркованість, економію, підприємництво в особистому житті людини.
2. Аріанство — течія у християнстві, засновником якої був александрійський священик Арій (IV ст. н. є.). Аріанство заперечувало єдиносутність Бога — Отця і Бога — Сина (Христа), вважаючи останнього творінням Бога — Отця і отже, нижчим за нього.
3. У VI—VIII ст. це вчення дещо змінилося і дістало нову назву — социніанство (від імені засновника Ф. Социна). Социніани не визнавали:
• вчення про Святу Трійцю (Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух святий);
• проголошували Христа людиною, а не Богом;
• обстоювали свободу совісті.
В Україні социніанство було поширене в Чернігові, Хмільнику, Проскурові, Києві та ін.
Наприкінці XVII ст„ социніанське віросповідування в Речі Посполитій було заборонене.
Всі реформаційні рухи в Україні зароджувалися на основі морально-побутового занепаду церковної ієрархії.
КОНТРРЕФОРМАЦШНІ РУХИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
Контрреформаційні рухи — намагання провести реформи всередині католицької церкви, щоби піднести її роль і вплив, підірвані реформацією.
Велику роль у цьому аспекті відіграв орден єзуїтів (дослівно "Товариство Ісуса"). Був заснований у 1534 р., офіційно затверджений папою Павлом III у 1540 р.
Його мета — зміцнення позицій католицької церкви, влади папи римського, підірваних реформаційним рухом. Єзуїти розгортали свою діяльність в Україні, відкрили єзуїтські школи у Львові, Кам'янці, Києві та ін., прагнучи збільшити кількість прихильників католицизму.
так
Объяснение:
Реформи 60–70-х рр., мали усунути кріпосницькі пережитки з імперської дійсності, але так, щоб зберегти незмінними основи російського самодержавства. Здійснюючи реформи, імперія використовувала адміністративно-командні методи управління, підтримувала становий лад у всіх сферах суспільно-політичного життя. Над новоутвореними органами місцевого самоврядування, судами, закладами освіти, пресою зберігався контроль імперської адміністрації. Але об’єктивно здійснення реформ в окремих сферах привело до непрогнозованих імперією наслідків. Найпоказовішим прикладом цього стала земська реформа, яка потягла появу авторитетних і дієвих органів місцевого управління, що навіть висували національні вимоги до імперського уряду. Земська реформа засвідчила, що представники пригнобленого імперією українського народу використовували будь-які можливі легальні засоби для створення власних органів самоврядування і покращання умов життя.
Реформи 60–70-х рр. були, власне, поступками часові, що їх робила Російська імперія, і не мали на меті створення повноцінних умов для розвитку як українського, так і будь-якого іншого з народів, пригноблених імперією.
Сторонники православного подхода, вслед за основными источниками по истории Куликовской битвы, видят в битве противостояние христианской Руси степным иноверцам.
Российский историк Соловьёв С. М. считал, что Куликовская битва, остановившая очередное нашествие из Азии, имела то же значение для Восточной Европы, которое имели битва на Каталаунских полях 451 года и битва при Пуатье 732 года для Западной Европы.
Евразийский подход последователей Л. Н. Гумилёва видит в Мамае (в войске которого сражались крымские генуэзцы) представителя торговых и политических интересов враждебной Европы; московские же войска объективно выступили на защиту законного властителя Золотой Орды Тохтамыша.
Также ряд историков считает, что историческое значение битвы сильно завышено, и она не представляет собой ничего больше, чем простой политический конфликт в Золотой Орде.