Границы Римской империи к началу II века н.э. показаны красной линией. Под властью Рима оказались италийские племена, иберийские (Испания) и иллирийские племена (западные Балканы), Греция, Македония, государства Малой Азии, Сирия, Палестина, Египет, Фракия (Болгария, Западная Турция), Галлия (Франция, Бельгия, Швейцария), половина Британии, Северное побережье Африки (частично Тунис, Ливия, Алжир, Марокко).
Император Траян во II веке н.э. расширил границы империи, захватив Дакию (Румыния) и подчинив Риму Армению и Месопотамию. На карте завоеванные земли Месопотамии и Армении не обозначены, поскольку в 117 году после смерти Траяна император Андриан принял решение вернуться к прежним границам по реке Евфрат, отдав Армению и Месопотамию Парфянскому царству.
20 ст. унія стала важливим чинником національно-релігійного відродження українців і білорусів, сприяла етнічній консолідації українства.
Дискурс православно-унійної полеміки кін. 16–17 ст. потужно вплинув на проблематику і зміст вітчизняної філософської, богословської, правової думки.
Модерні оцінки Берестейської унії висловив провідний спеціаліст Ватиканської апостольської бібліотеки Вітторіо Пері на конференції «Берестейські читання» 01–06.10.1994 в Інституті історії Церкви Львівської Богословської академії. Підтвердивши, що з боку Римської курії Берестейська унія 1596 не розглядалася до 20 ст. як об’єднання двох церков – Римської і Київської митрополичої, В. Пері вказав на зміни, що сталися після ІІ Ватиканського Собору (1962–1965). Собор і Новий Кодекс канонів Східних церков підтвердили природу «Ессlesia syi juris» («Церква свого права») для східних церков. Українська греко-католицька церква (УГКЦ) в сучасному канонічному праві Католицької церкви більше не вважається «сукупністю окремих вірних і єпископів, прийнятих до Римської Церкви», а визнана як Східна католицька церква sui juris у єдності з Католицькою церквою. Стратегія буття УГКЦ, на його думку, визначена «Баламандським документом» (17–24.06.1993), який окреслив шлях розвитку для всіх Східних католицьких церков як «відновлення єдності та спільноти» з усіма церквами, близькими за культурою, історією та церковною християнською традицією.
2-В Новгородской республике были плохие природно-климатические условия:вследствие малого плодородия земель и суровых климатических условий
3 -В Галицко-Волонском княжестве было обилие плодородных земель