Відповідь:
Балада (із французької – “танцювати”) – це ліро-епічні Твори на родинно-, рідше соціально-побутову тематику з динамічним сюжетом, що закінчується трагічно, часто з фантастичною розв’язкою, що є своєрідною особливістю цих творів.
Тематика українських балад є досить широкою: туга дівчини за коханим, убитий на війні козак, осміяне Кохання довірливої дівчиничарівництво свекрухи, зрада і помста, нещасливе кохання, шлюб із нелюбом, нещасливе життя одруженої жінки.
Поетична система балад має як спільні з пісенним фольклором риси, так і власні особливості: символічні загальнопісенні образи, постійні епітети, пестливі слова, гіперболізація, тавтологія, нарощування ефекту.
Найбільш відомими є балади “Ой чиє ж то жито”, “Про Бондарівну”, “Козака несуть”, “Туман яром”.
Пояснення:
Я расскажу про Николая Николаевича Раевского, который в свое время много войн и Отечественная война 1812 года была одной из таких. В войну он был генералом кавалерии. Раевский участвовал в борьбе под Салтановской, в борьбе за батарею, и в Бородинском сражении, в «битве народов», и во взятии Парижа. Раевский был знаком с декабристами, а отдельно с Пушкиным, Давыдовыми.
Николай Раевский возглавлял 7 пехотный корпус, 2 Западной армии генерала Багратиона.
Самым главным боем был бой под Салтановкой, которая находится недалеко от Могилева. В бою участвовал корпус Раевского. Они сражались 10 часов. Против его корпуса стояли пять дивизий корпуса Даву.
И атаку Смоленского полка Раевский проводил самостоятельно. В этом же сражении Раевского ранили картечью в грудь. Победа русским в этом сражении досталась только из-за героизма солдат, которые бросились вперед, напугали тем самым противника и заставили его бежать.
Эта битва прославила Раевского, он был звездой целой армии. Весь ему удалось победить в бою, вывести корпус в целости и сохранности. Более того, Даву был в замешательстве и был уверен, что армия Багратиона пала, а русские двинусь к Смоленску, объединились с армией Барклая. В общем, Раевскому удалось застать французов в расплох.
