ответ: Данило Романович
Данило I Романович (1201—1264) — князь Галицько-Волинський і Великий князь Київський (1240), король Русі (1253). Син князя Романа II Мстиславича з династії Рюриковичів. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком. З перемінним успіхом чинив впертий опір монгольскій експансії, одночасно нейтралізуючи мілітарні спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.
Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму.
Час його князювання був добою найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, за його правління вона зробилася найбільшою державою в Європі, стала праобразом першої української національної держави.
1223 — разом з іншими руськими князями брав участь у битві на р. Калка проти монголів. Був поранений у груди й відступив з поля битви.
Вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського і київського князів не допустити зміцнення влади Данила і його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.
Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму
ИсторияГород был основан этрусками в 600 г. до н. э.[2]Благодаря плодородию окрестных земель и выгодному торговому положению город стал первым городом Кампании. В 420 г. до н. э. он попал под власть самнитов.В войну Римской республики с самнитянами в 344 г. до н. э. Капуя перешла на сторону римлян, которые затем подчинили город себе.В 295 г. до н. э. в Капую из Рима была проложена Аппиева дорога.Во время Второй Пунической войны, после битвы при Каннах Капуя в 216 г. до н. э. перешла на сторону Ганнибала Барки и карфагенян[3]. В том же году, карфагенская армия зимовала в Капуе.В 212 г. до н. э. римляне попытались отбить Капую, но неудачно. Однако, в 211 г. до н. э. римляне всё же захватили город. После взятия города римлянами почти всё население было либо истреблено, либо обращено в рабство.В 73 г. до н. э. в Капуе началось восстание Спартака.Лишь при Юлии Цезаре Капуя вновь начала заселяться и скоро опять пришла в цветущее положение.В 456 году город разрушили вандалы[4].В 841 году город был разрушен арабами.
Подробнее:http://cyclowiki.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%8F