Українізація 1920-1930-х — тимчасова політика ВКП(б), що мала загальну назву коренізація[1] — здійснювалась з 1920-х до початку 1930-х років ЦК КП(б)У й урядом УСРР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, а також в адміністрації — як державної мови республіки, прийняття в члени партії та у виконавчу владу українців. Більшовики проголосили політику коренізації, яка мала тимчасовий характер, лише з тактичною метою стабілізації більшовицької влади в національних
Если событие следует сопоставить с именем только одного правителя, то получается как-то вот так:
A) разгром «Непобедимой армады» - 3) Елизавета Тюдор
Б) борьба с протестантами в Нидерландах - 1) Филипп II
B) Варфоломеевская ночь - 2) Генрих IV Бурбон
Г) начало Реформации в Англии - 4) Генрих VIII Тюдор.
Объяснение:
Просто тут вся проблема в чём:
- например разгром Армады, - это испанский флот, разгромленный англичанами, - в Англии тогда правила Елизавета, в Испании - Филипп; то есть на разгром Армады можно ставить сразу двух правителей; хотя, логичнее, наверное, указать только Елизавету.