Якщо я був би Олександром Македонським, я б зробив сильну армію без до батька. Сам би об'єднав Македонію і Грецію, встановив би нові форми військового ладу. Я б не спалив Персеполь, не зруйнував би старі культури Тиру та Сидону, не знищив би десятки міст, найбільші цінності науки і культури переможених народів. Я б не робив союз переможця і переможеного, раба і пана. Я б не був настільки жорстоким, щоб зрівняються з гіршими тиранами. Я б не продавав в рабство тридцять тисяч доблесних фиванцев і не розіп'яв б захисників Тіра за те, що вони захищали свою батьківщину. Не став би виганяти греків зі свого війська. Нарешті не надягав би перські штани і атласні туфлі, щоб мої бойові товариші цілували мені ноги, як богу!
На начальном этапе развития римское общество состояло из двух основных сословий — патрициев и плебеев. Согласно наиболее распространённой версии о происхождении этих двух основных сословий, патриции — это коренные жители Рима, а плебеи — пришлое население, обладавшее, однако, гражданскими правами.
Для образования древнего Рима главным было подготовить социально активных людей. Они должны были обладать волевыми качествами, быть дисциплинированы, религиозны, и должны при необходимости уметь жертвовать собой для блага государства. Такие дисциплины как музыка и пение, которые были весьма важными в древнегреческом образовании, были исключены из древнеримской системы образования, так как считалось что они мешают человеку совершать решительные действия.
Объяснение:
ну ниеаю, только 2 вопроса
