Іноземців у Спарті вражав громадський спокій і безпека, беззаперечне підкорення молодших старшим, небагатослівність і законослухняність спартанців, потайність і засекреченість у державних справах. Вони дивувалися завзятій прихильності спартанців до військових занять і атлетичних вправ, їхній байдужості до наук і мистецтва. Правителі прагнули повністю ізолювати державу, своїх співгромадян від спілкування з іншими полісами і народами. Торговельні стосунки з іншими країнами були заборонені ще в VI ст. до н. е. Під загрозою смерті спартанцям заборонялося з особистих потреб виїжджати за межі своєї держави. Виїзд за кордон дозволявся лише воєначальникам, послам і проксенам.
Є така думка, що приписувані Лікургу античною традицією реформи насправді є тривалий процес перебудови суспільної системи дорійців. Саме ж «Лікургове законодавство»,— продукт колективної творчості кількох або навіть багатьох реформаторів. Основною метою здійснюваних перетворень було згуртувати колектив громадян в критичній обстановці після другої Мессенської війни.
1. Крестьянская реформа стала результатом компромисса между помещиками, крестьянами и правительством. Причем интересы помещиков были максимально учтены.
2. Условия освобождения крестьян изначально заключало в себе будущие противоречие и источник постоянных конфликтов между ними и помещиками.
3. Реформа предотвратила массовые выступления крестьян, хотя локальные имели место.
4.Были созданы условия для утверждения капиталистического уклада в экономике страны.
МИНУСЫ
1. Реформа непоследовательная, половинчатая, незавершенная.
2. Назревает необходимость проведения новой реформы.
3. Реформа не решила крестьянский вопрос.