М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Sachak95
Sachak95
05.01.2023 06:32 •  История

1) когда в войске вкл появились огнестрельное оружие и артиллерия? 2) какие виды огнестрельного оружия использовались в 16 в.?

👇
Ответ:
magasaidov
magasaidov
05.01.2023
Катапульты, пистолеты, ружья, пушки
4,7(4 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
lauraumirzhan55
lauraumirzhan55
05.01.2023

Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.

У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.

У XV ст. в Україні в царині освіти ще зберігалися давні традиції. Початкові школи існували при великих церквах і монастирях у містах, а також у деяких садибах магнатів. Вчителями в основному були дяки, які навчали читати, писати та церковного співу.

Вихідці з України навчалися в багатьох європейських університетах, зокрема в Болонському, Краківському та Празькому. У Сорбонні імена студентів-українців, а також бакалаврів і магістрів зустрічаються вже у другій половині XIV ст., а в середині XV ст. Сорбонна мала кількох докторів-українців. Ті, хто здобув освіту за кордоном, повернувшись в Україну, поширювали тут передові ідеї гуманізму, зокрема вчення Яна Гуса. Дехто залишався працювати на чужині.

Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Європі знали про наукову роботу Юрія Дрогобича (Котермака) у Болонському університеті, Павла Русина - в Краківському. У 1481 р. Юрій Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Він написав низку наукових праць з філософії, медицини, астрономії.

Кінець XIV ст. позначений змінами, що відбуваються й у народній творчості. Обрядова поезія істотно звільняється від культових елементів. Український народ створює прислів'я, приказки, казки, легенди. Починаючи з XV ст. зароджується епічна поезія - українські пісні й думи. Виконували їх народні співці - кобзарі. В основному ці твори відбивали історичну тематику, прославляли героїв. Найвідомішою є "Дума про козака Голоту".

В Україні й далі розвивається літописання. Цікаві історичні відомості містилися в "Короткому Київському літописі", датованому ХІV - ХV ст., а також у так званих литовських літописах. Поширення дістали й церковно-літературні твори: послання, житія святих. Особливо багато таких описів з'явилося в Києво-Печерській лаврі.

 

     

Поряд із церковною розвивалася й світська література, зокрема збірник "Ізмарагд" на морально-побутові теми, збірник повістей "Александрія" про Олександра Македонського, повісті про Троянську війну.

З'являються нові елементи в архітектурі. Будуються муровані замки з вежами, ровами, мостами (у Луцьку, Кременці, Хотині). Під впливом західної архітектури почали споруджувати безбанні храми. Було збудовано багато монастирів: Києво-Печерський, Дерманський, Унівський, Троїцький. Головними замовниками стають шляхта, міські та сільські громади, чиї естетичні вподобання впливали на архітектуру.

До найкращих зразків живопису цього періоду належать сюжети-композиції "Різдво Христове" і "Успіння Богородиці" у Кирилівській церкві в Києві (XIV ст.), малювання Онуфріївської церкви в селі Лаврове (XII ст.) і Вірменського собору у Львові (ХІV - ХV ст.). Дістали поширення ікони, намальовані на дошках. Серед іконописців вирізняється Петро Ратенський, який намалював ікону "Богородиця" у Володимиро-Волинському соборі й Петрівську ікону в Успенському соборі в Москві.

Подальшого розвитку набули також хоровий спів, танцювальні жанри інструментальної музики (гопак, козачок), музичний і танцювальний фольклор, гра на бандурі.

Объяснение:

4,5(86 оценок)
Ответ:
Ivanov11kk22
Ivanov11kk22
05.01.2023

Политика разрядки представляет собой политику, которую США и СССР вели совместно с целью снижения агрессивности в ходе Холодной войны.

Иногда политика разрядки называется «потеплением международных отношений».  

Эта политика велась в период с 1969 по 1979 годы, когда СССР и США расширяли свое сотрудничество. После того, как СССР ввел войска в Афганистан политика разрядки перестала быть актуальной.  

Зачем политику разрядки вообще проводили?

Со стороны США:

• Протесты 1968 года – Линдону Джонсону нужно вернуть высокий рейтинг, нивелировать затраты на войну во Вьетнаме, вернуть позиции и не проиграть оппозиции + повлиял расстрел студенческой демонстрации в Кентском университете

• Еще в период Карибского кризиса было понятно, что нужно приходить к каким-то решениям, чтобы не допустить подобных ошибок

• Страны достигли равновесия по владении ядерным оружием

• Лобби Лиги защиты евреев: снятие ограничений на иммиграцию евреев СССР

• Европа перестала быть удовлетворенной ядерной политикой США (например, Фраанция вышла из формирования вооруженных сил НАТО)

Со стороны СССР:

• Страны достигли равновесия по владении ядерным оружием

• Повлияла политика «оттепели», ведь начало политики разрядки было положено визитом Хрущева в СССР

• Повлияло диссидентство, которое превратилось в массовое движение

Вывод:

Стало понятно, что обе страны и оба блока на многое - даже довести мир до ядерной войны - и этот путь вел в никуда.

4,6(11 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ