Греция была завоевана римлянами и римляни очень много из культуры греков переняли себе т к греция в тот момент была культурной столицей всего античного мира
Жизнь первобытных людей очень интересна для нас. Название первобытно общинный строй указывает на то, что люди жили общинами. Первым известным коллективом людей было первобытное человеческое стадо. Затем люди жили уже родовыми общинами, которые объединяли 50—70 кровных родичей во главе с избранным старейшиной. Постепенно роды объединялись в племена. Основными занятиями первобытных людей в эпоху палеолита были охота, рыболовство и собирательство. Люди вели присваивающее хозяйство. Они только брали от природы, что та им давала. К 40-му тысячелетию до н.э. первобытные люди жили уже отдельным семьями. Несколько парных семей составляли общину — род. Основой общины в это время являлась группа родственников по матери. Отсюда и название общины — материнский род. Постепенно материнский род преобразовался в отцовский. Охота на крупных животных (мамонта, бизона, северного оленя и др.),собирательство и рыболовство обеспечивали людей запасами продуктом питания, что оседлому образу жизни. члены одного рода (общины) делились на охотников, рыболовов, собирателей. Каждый выполнял свою работу. Орудиями труда были деревянные палки . Позднее люди стали использовать кремень для изготовления орудий труда и оружия. Наиболее важными достижениями первобытных людей были освоение огня, изобретение остроконечных орудий, которые рубят, режут и колют. На территории, которая оказывалась свободной от льда во время отступлений ледника, люди занимались собирательством кореньев, клубней. Для этого они использовали палки-копалки, острые камни. Занятием людей также была загонная охота на мамонтов, северных оленей и других животных с каменных остроконечников, ножей, топоров, копий. Люди использовали удочку, костяные гарпуны, сети, крючки при рыбной ловле. Неумение объяснить природные явления (молнию, гром и др.) породило веру людей в сверхъестественные силы природы. Человек верил в существование души жить отдельно от тела и даже после смерти. Каждый род имел свое священное животное — «тотем». Это одна из первых форм религии.
У першій половині XIX сторіччя посилюється процес взаємодії української та російської культур. Цьому сприяла петербурзька Академія мистецтв - єдиний навчальний заклад, що готував професійних майстрів. Академія з її сталими художніми канонами визначала й офіційну художню стилістику часу, й певний розвиток малярських жанрів. Творчість багатьох вихованців Академії залишила яскравий слід в культурі України. Серед них - відомий російський портретист В. Тропінін. Подільське село Кукавка - маєток його пана, графа І. Моркова, стали для художника справжньою школою життя та творчості. "Я мало вчився в Академії, проте навчався в Малоросії... Я там без перепочинку писав з усього і усіх..." - стверджував майстер. У створених ним образах подільських селян ("Дівчина з Поділля", "Українець", "Пряля") відбився не лише національний етнотип, а й романтичні ідеали часу з його уявленням про красу та людську гідність. В. Тропінін був першим, хто свідомо звернувся до зображення народу, виявляючи при цьому гуманізм і демократизм поглядів, реалізм світобачення.
Обличчя української культури середини XIX ст. визначила творчість Тараса Григоровича Шевченка. Його поетичне слово й художня спадщина не лише стверджували засади реалізму, критичний погляд на навколишнє життя, а й визначали менталітет самого народу, його національну самосвідомість. Шевченко - художник працював у техніці олійного живопису і займався офортом. Широковідомі його графічні аркуші з серії "Живописна Україна", виконані після приїзду Т. Шевченка на батьківщину в 1843-1844 рр. У даних графічних аркушах показано історію України, її краєвиди, сільське життя. Вони є своєрідним маніфестом подальшої творчості митця, визначальним критерієм якої стали реалізм і народність.
