24 мая ребята Воскресной школы храма Симеона Столпника за Яузой побывали на экскурсии в Музее Русской Иконы. Вместе с учителями и родителями дети окунулись в удивительный мир искусства и познакомились с необычными экспонатами.
Об истории создания музея и его коллекции ребятам рассказывала Ольга Андреевна – экскурсовод, сумевшая в простой и доступной форме изложить особенности православного искусства. Узнали ребята много нового и об иконописи. Побывали в настоящей иконописной мастерской, видели, из чего делают краски, выслушали рассказ о процессе иконописи. Ребята уверенно отвечали экскурсоводу и задавали многочисленные вопросы о назначении различных предметов. Очень понравилась ребятам избушка старообрядцев, в которой они увидели необычное складное кадило, старинные книги. В музее ребята смогли узнать, как устроен алтарь, увидеть старинное Евангелие, изданное еще при Екатерине II. Много вопросов возникло у ребят, когда им сказали, что написана книга была не на бумаге, а на пергамене, кто-то из ребят, даже догадался, откуда пошло известное выражение «книжный червь».Побывали ребята в зале эфиопской христианской культуры, где выяснили, чем отличаются кресты, почему эфиопские священники используют на богослужении зонтик, что такое филигранная работа и многое другое.
Музей очень понравился ребятам своей теплой домашней обстановкой и доброжелательным отношением сотрудников.
Объяснение:
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому:
