Вистачить :)
Объяснение:
В Теребовле
1085—1124: Василько Ростиславич (ум. 1124)
1124—до 1141: Ростислав Василькович (ум. до 1141)
В Перемышле
1085—1092: Рюрик Ростиславич (ум. 1092)
1092—1124: Володарь Ростиславич (ум. 1124)
1124—1128: Ростислав Володаревич (ум. 1128)
В Звенигороде
1086—1092: Володарь Ростиславич (ум. 1124)
1092—1124: Ростислав Володаревич (ум. 1128)
1124—1129: Владимирко Володаревич (ум. 1153)
1129—1145: Иван Ростиславич Берладник (ум. 1162)
В Галиче
1124—1141: Иван Василькович (ум. 1141)
1141—1144: Владимирко Володаревич (ум. 1153)
1144: Иван Ростиславич Берладник (ум. 1162)
1144—1153: Владимирко Володаревич (ум. 1153)
1153—1187: Ярослав Владимирович Осмомысл (ум. 1187)
1187—1188: Олег Ярославич
1188: Владимир Ярославич
1188: Роман Мстиславич
1188: Андрей (Андраш) Венгерский
1188—1189: Ростислав Иванович
1189—1198: Владимир Ярославич (ум. 1198)
987—1013: Всеволод Владимирович
1050—1054: Святослав Ярославич
1054—1057: Игорь Ярославич
1057—1064: Ростислав Владимирович Тмутараканский
1069—1073: Ярополк Изяславич
1073—1078: Олег Святославич (Гориславич)
1078—1085: Ярополк Изяславич
1085—1086: Давыд Игоревич
1086: Ярополк Изяславич
1086—1099 Давыд Игоревич (второй раз)
1099: Мстислав Святополчич
1099—1100: Давыд Игоревич (третий раз)
1100—1118: Ярослав Святополчич
1118—1119: Роман Владимирович
1119—1135: Андрей Владимирович
1135—1141: Изяслав Мстиславич
1141—1146: Святослав Всеволодович (князь киевский)
1146—1149: Владимир Андреевич Дорогобужский
1149: Святополк Мстиславич
1149—1151: Изяслав Мстиславич
1151—1154: Святополк Мстиславич
1154—1157: Владимир Мстиславич (князь киевский)
1157—1170: Мстислав Изяславич
1170—1188: Роман Мстиславич
1188: Всеволод Мстиславич Бельзский
1188—1198: Роман Мстислав
В Галиче:
Даниил Галицкий (1205—1206)
Владимир Игоревич, князь Новгород-Северский (1206—1208)
Роман Игоревич (1208—1210)
Ростислав Рюрикович (1210)[2]
Роман Игоревич (1210-1211)
Владимир Игоревич (1211)
Даниил Галицкий (1211—1212)
Мстислав Ярославич Немой (1212—1213)
Владислав Кормиличич (1213—1214)[3]
Коломан Венгерский (1214—1215)
Мстислав Мстиславич Удатный (1215, 1219—1227)
Коломан Венгерский (1215—1219)
Андрей Венгерский (1227—1229, 1231—1233)
Даниил Романович Галицкий (1229—1231, 1233—1235)
Михаил Всеволодович (1235—1238)
Ростислав Михайлович Черниговский (1238)
В Перемышле:
Святослав Игоревич (1207—1211)
В Звенигороде:
Роман Игоревич (1210—1211)
Во Владимире-Волынском:
Святослав Игоревич (1206—1207)
Александр Всеволодович Белзский (1207—1209)
Ингварь Ярославич Луцкий (1209—1210)
Александр Всеволодович Белзский (1210—1215)
Даниил Романович (1215—1238)
В Белзе:
Александр Всеволодович (1195—1207, 1209—1210, 1215—1232)
Василько Романович (1207—1211)
Всеволод Всеволодович (1211—1215)
В Червне:
Всеволод Всеволодович (1207—1212)
В Бресте:
Василько Романович (1208—1210, 1219—1228)
В Луцке:
См. Луцкое княжество
В Пересопнице:
См. Пересопницкое княжество
В Догоробуже:
См. Дорогобужское княжество
В Шумске:
Святослав Ингваревич (1220—1223)
Ярослав Ингваревич (1223—1227)
Династия Романовичей
Князья Галицкие и короли Руси Великие князья Волынские в составе Галицко-Волынского королевства
Даниил Галицкий, князь Галицкий и Волынский (1238—1264), великий князь Киевский (1240) , король Руси (1254—1264)
Лев Данилович, князь Галицкий (1264—1301), в т.ч. в соправительстве со Шварном (1264—1269)
Шварн Данилович, князь Холмский, соправитель Льва (1264—1269), великий князь Литовский.
Юрий Львович, князь Галицкий и Волынский, король Руси (1301—1308)
Лев Юрьевич, князь Галицкий, Волынский и всей Руси в соправительстве с Андреем (1308—ок.1323)
Андрей Юрьевич, князь Галицкий, Волынский и всей Руси в соправительстве со Львом (1308—ок.1323)
Владимир Львович Галицкий, известный только по польским хроникам король Руси (1323—ок.1325)
Василько Романович (1238—1269)
Владимир-Иван Василькович (1269—1289)
Мстислав Данилович (1289—после 1292)
Лев Данилович Галицкий (после 1292—1301)
Юрий Львович Галицкий (1301—1308)
Андрей Юрьевич (1308—1323)
1 на два стани щляхта духовенство 2 не правильно тительство, ідеологія
2 Деклара́ція — документ, офіційна заява, де проголошуються основні принципи зовнішньої та внутрішньої політики держави чи програмні положення партій та організацій
Законодавчі збори (фр. Assemblée nationale législative) — представницька установа з законодавчою владою, встановлена у Франції конституцією 1791 року. Збори пришли на заміну Національним установчим зборам 1789—1791
3 розвиток промисловості;
4 Він, очоливши міністерство торгівлі і промисловості, став проводити соціальні реформи:
. У 1906 р. за його ініціативи парламент заборонив промисловцям висувати тред-юніонам позови щодо збитків від страйків.
У 1907 р. був прийнятий закон про компенсацію при нещасних випадках на виробництві.
У 1908 р. запроваджено 8-годдиний робочий день для гірників і встановлено пенсії для робітників з 70-літнього віку.
У 1909 р. в Англії було законодавчо встановлено мінімум заробітної плати, а в
1911 р. запроваджено державне соціальне страхування за хворобою, інвалідністю та безробіттям. Тому у
1911 р. був прийнятий закон, який обмежував повноваження верхньої палати, і взагалі позбавляв її права втручатися у бюджетні справи.
Виборча система
1872 р. — закон про запровадження таємного голосування до палати громад.
1884 р. — виборча реформа, збільшення кількості виборців на 40 000 осіб, отримання виборчого права дрібними орендарями Англії та робітниками, які могли винаймати житло
Самоврядування
1888 р. — реформа місцевого самоврядування — розподіл Англії та Валлії на 122 графства, у кожному з яких створювалися ради, які обиралися тими, хто мав право голосу, і незаміжніми жінками. Ради мали права місцевих органів самоврядування
Освіта
1870 р. — реформа системи початкової освіти — створення мережі початкових шкіл із світським навчанням.
1870 р. — університетська реформа — дозвіл навчатися в англійських університетах особам неангліканського віросповідання
Робочий рух
1871 р. — надання тред-юніонам прав юридичної особи.
1875 р. — легалізація прав на страйк, ліквідація юридичної нерівності між робітниками та підприємцями, запровадження 54-годинного робочого тижня, заборона наймання дітей до десяти років.
1897 р. — запровадження компенсацій за травми на виробництві
Ірландське питання
1801 р. – підписано Акт про об’єднання Ірландії та Великої Британії, за яким Ірландія стала частиною Великої Британії. Ірландія вимагає самоврядування (гомрулю) в межах Британської імперії.
Запровадження системи громадського остракізму — бойкоту (дістала назву від ім’я капітана Бойкота)
5 Процесс развития капитализма, а именно: индустриализация экономики, секуляризация, демократизация гос. Структур, образование гражданского общества оставил свой отпечаток и на культурной сфере жизни общества. Такие черты стиля модернизма, как появление новых сюжетов в искусстве, новых комбинаций архитектурных композиций, изменение сознания вследствие усиленного интереса к философии, новых идей и смелых экспериментов форм и стремление к новизне отображали новые веяние в жизни человечества в эпоху этого времени.
