Друга половина 20-х pp. Фашизм Італії характеризувався як відкрита терористична форма політичної влади, яка принципово відрізнялася від ліберальної демократії.
Відбувалася фашизація країни:
1. У 1929 виборна палата парламенту була ліквідована. Замість неї створена Палата "Фаши" і корпорацій, до складу якої увійшли члени Національної ради фашистської партії і Національної ради корпорацій.
2. Фактично відбулося злиття фашистської партії з фашистською державою.
3. Було встановлено масовий контроль над органами влади. Державний апарат піддався чищенню від " підозрілих елементів
4. Були ліквідовані всі громадські організації, залишилися тільки фашистські профспілки, керівництво яких не вибиралося, а призначалося керівниками фашистської партії.
5. У 1927 рр.були створені важливі репресивні органи – особливий трибунал і таємна політична поліція для розправи над антифашистами.
6. Вводилося адміністративне заслання осіб, підозрюваних в антифашистських діях.
7. Підростаюче покоління охоплювалося дитячими та юнацькими фашистськими організаціями. Діяльність організацій мала воєнізований характер.
8. Студентська молодь була організована в університетські фашистські групи.
9. Викладачі навчальних закладів повинні були присягати на вірність фашистському режиму.
10. культивувався дух самозречення в ім'я фашистських "ідеалів".
11. Після захоплення Ефіопії Італія була проголошена імперією (фашистська пропаганда розглядала це як відродження Римської імперії).
12. Почав поширюватися расизм.
Італійці були проголошені однією з арійських рас.
13. У 1938 був прийнятий ряд расових законів:
* почалося переслідування євреїв;
* їм заборонялося одружуватися з представниками, «чистої італійської раси»;
* не дозволялося викладати у вищих навчальних закладах і займати вчені посади;
* заборонялося працювати в державних установах;
* Євреїв не закликали в армію;
* їхні діти мали навчатися в окремих класах тощо.
1. Протягом декількох років фашистського панування в Італії було ліквідовано конституційні органи влади, введені демократичним шляхом, знищено права і свободи громадян, встановлена диктатура фашистської партії, культ особистості Б.Муссоліні.
2. Діяльність всіх сфер суспільно-політичного і соціально-економічного життя були спрямовані на зміцнення позицій фашистської диктатури і особистих позицій б.Муссоліні, на підготовку до нової світової війни.
Абсолютизм в европе в первой половине xvi в. в европе завершается формирование централизованных государств — франции, , испании. в этих странах образуется новая форма политического устройства — абсолютизм. его характерными признаками были: неограниченная власть государя, отказывавшегося от созыва сословно-представительных учреждений и опиравшегося на разветвленный бюрократический аппарат и мощную армию. церковь полностью интегрируется в государственную систему. в качестве идейного обоснования абсолютизма выступала теория божественной природы королевской власти. происходившая реформация существенно ослабила позиции духовенства, которое утрачивает прежнюю автономию от светских властей. основой политической стратегии глав абсолютистских государств стало лавирование между старым дворянством, сохранявшим значительный политический вес, и буржуазными элементами, обладавшими крупными финансовыми средствами. при абсолютизме утверждается новый принцип : государство уже не рассматривается как феодальная вотчина короля, страной приобретает публично-правовой, общенациональный характер. возникновение абсолютизма стало важным шагом в развитии более совершенного в институциональном отношении, суверенного государства. абсолютизм формируется в xvi—хvii вв. , прежде всего, в таких странах, как франция, , испания, стремившихся к установлению своей гегемонии в европе. безусловно, становление абсолютизма не всегда проходило гладко: сохранялся провинциальный сепаратизм, центробежные стремления крупной аристократии; непрерывные войны затрудняли государственное развитие.
Збірник рефератів » історія " Фашизація Італії
Фашизація Італії
Друга половина 20-х pp. Фашизм Італії характеризувався як відкрита терористична форма політичної влади, яка принципово відрізнялася від ліберальної демократії.
Відбувалася фашизація країни:
1. У 1929 виборна палата парламенту була ліквідована. Замість неї створена Палата "Фаши" і корпорацій, до складу якої увійшли члени Національної ради фашистської партії і Національної ради корпорацій.
2. Фактично відбулося злиття фашистської партії з фашистською державою.
3. Було встановлено масовий контроль над органами влади. Державний апарат піддався чищенню від " підозрілих елементів
4. Були ліквідовані всі громадські організації, залишилися тільки фашистські профспілки, керівництво яких не вибиралося, а призначалося керівниками фашистської партії.
5. У 1927 рр.були створені важливі репресивні органи – особливий трибунал і таємна політична поліція для розправи над антифашистами.
6. Вводилося адміністративне заслання осіб, підозрюваних в антифашистських діях.
7. Підростаюче покоління охоплювалося дитячими та юнацькими фашистськими організаціями. Діяльність організацій мала воєнізований характер.
8. Студентська молодь була організована в університетські фашистські групи.
9. Викладачі навчальних закладів повинні були присягати на вірність фашистському режиму.
10. культивувався дух самозречення в ім'я фашистських "ідеалів".
11. Після захоплення Ефіопії Італія була проголошена імперією (фашистська пропаганда розглядала це як відродження Римської імперії).
12. Почав поширюватися расизм.
Італійці були проголошені однією з арійських рас.
13. У 1938 був прийнятий ряд расових законів:
* почалося переслідування євреїв;
* їм заборонялося одружуватися з представниками, «чистої італійської раси»;
* не дозволялося викладати у вищих навчальних закладах і займати вчені посади;
* заборонялося працювати в державних установах;
* Євреїв не закликали в армію;
* їхні діти мали навчатися в окремих класах тощо.
1. Протягом декількох років фашистського панування в Італії було ліквідовано конституційні органи влади, введені демократичним шляхом, знищено права і свободи громадян, встановлена диктатура фашистської партії, культ особистості Б.Муссоліні.
2. Діяльність всіх сфер суспільно-політичного і соціально-економічного життя були спрямовані на зміцнення позицій фашистської диктатури і особистих позицій б.Муссоліні, на підготовку до нової світової війни.