З точки зору моди XIX століття неможливо укласти в жорсткі рамки - занадто стрімко змінюються образи і стилі, а також люди, які їх визначають. Пишний і гротескний рококо змінюється простим до відвертого еротизму ампіром у Франції. У першій третині століття починається вікторіанська епоха Англії: ідеали другого стану приходять на зміну аристократичним: у моді прості сукні, невеликі елегантні капелюшки, скромні зачіски з прямим проділом. Ще один напрям, яке охопило європейську моду - романтизм - повертає нас назад до ідеалів середньовіччя: довгі сукні й шлейфи, плащі, похилі плечі, тонкі діадеми у волоссі.
післяреволюційна Франція відрізнялася від попередньої епохи не тільки політичним ладом. Відтісняючи сукні та зачіски зі складних конструкцій, набирають популярність відверті напівпрозорі наряди в стилі ампір. Основним орієнтиром у моді і в архітектурі XIX століття була античність: силует, як чоловічий так і жіночий стає подібний стрункою колоні грецького храму з невеликим прикрасою нагорі і вузькими складками з боків. Нова мода зародилася на балах і зборах колишньої аристократії, чиї родичі були страчені під час революції. Дами носили червоні стрічки і бархотки як символічний слід від гільйотини і довгу білу сорочку, подібну до тієї, в якій королева Марія-Антуанетта і її фрейліни йшли на страту. Їх називали merveilleuses - прічудніцамі. Однак незабаром такий силует став модним і серед інших дам, у тому числі городянок і дружин чиновників. Саме так одягалася кохана Наполеона - Жозефіна Богарне.
Плаття мали високу талію, закріплену стрічкою прямо під грудьми, від якої спускалися довгі напівпрозорі складки до підлоги. В якості нижнього одягу служили тонкі обтягуючі панталони тілесного кольору (з плином часу вони перетворяться в сучасні панчохи і колготки), натягування яких було окремим мистецтвом. Замість жорстких туфель зі шкіри на важкому каблуці у XIX столітті в моду входять тонкі шовкові балетки з довгими стрічками, що оперізують хрест навхрест ноги до колін за зразком античних моделей.
Мода XIX століття стала революційною і в плані прикрас. Відходить у минуле любов до діамантам і золоту, за еталон краси береться антична камея, яка може бути виконана зі слонової кістки, черепахового панцира або каменів - халцедону, опалу. Особливу популярність набувають короткі зачіски - на згадку про засуджених на страту дам, яким коротко відрізали волосся. Ще одна модна тенденція - кучері або невеликий вільний пучок, перехоплений кількома стрічками.
Законы показывают с несомненностью, что Хаммурапи стремился несколько облегчить положение задолжавшей свободной бедноты и ограничить ростовщичество. С одной стороны, это можно рассматривать как мероприятия, предпринятые в русле его общей экономической политики, направленной против частной рабовладельческой хозяйственной деятельности вообще; с другой же – здесь явственно прослеживается попытка Хаммурапи, поставившего перед собой задачу прочного объединения страны, расширить социальную базу, на которую он мог бы опереться. Но также ясно, что его законы о ростовщиках носили половинчатый характер и никак не могли решить, вопрос о кабальных займах, который начал вырастать в главную проблему эпохи. Положения о недействительности заемных сделок на условии процента свыше трети (!) основной суммы носили явно утопический характер: человек, чья семья и хозяйство гибнут, не станет отказываться от предлагаемого ему займа или доносить на недобросовестного кредитора, если рискует более никогда не получать взаймы. К тому же основными ростовщиками как раз и являлись царские чиновники (те же тамкары), а также храмы, и апеллировать от одного бюрократа к другому было бы явно безнадежно. Закон об освобождении заложника на четвертый год тоже не решал никаких проблем: заложник уходил от кредитора тем же неимущим бедняком, каким он к нему попадал, и ему предстояло либо сейчас же вновь идти в кабалу, либо прибегнуть к «защите» царского или храмового хозяйства.
Балканский полуостров и острова Средиземного моря