Хотинська війна 1620—1621 років — війна султанської Османської імперії проти Речі Посполитої, яка відзначилася 4-тижневою битвою об'єднаних сил шляхетського та козацького військ Речі Посполитої проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і завершилася Хотинським мирним договором.Війну почала Османська імперія. Після перемоги над шляхетським військом Речі Посполитої у Цецорській битві 1620 р. вона почала готуватися до завоювання Речі Посполитої. Навесні 1621 року султан Осман ІІ зібрав велике військо і рушив до Молдови. Його бойові сили становили близько 100000 осіб. До османського війська приєдналася 60-тисячна кримська орда. Ослаблена поразкою під Цецорою Річ Посполита перебувала у політичній ізоляції через ворожі відносини із Московською державою, Швецією та іншими країнами. Вона могла зібрати лише 30-тисячне військо. Потрапивши в скрутне становище, шляхетський уряд Речі Посполитої звернувся до українських козаків із закликом взяти участь у війні проти Османської імперії, обіцяючи їм розширити права та привілеї. Сейм Речі Посполитої ухвалив козацький реєстр у 20000 осіб з платнею 100000 злотих на рік.
Причини війни
Основними причинами Хотинської війни стали агресивна зовнішня політика Османської імперії щодо слов'янського світу, безперервні руйнівні походи запорожців на кримські й османські землі, посилення впливу Речі Посполитої на Молдовське князівство, яке вважалось васалом Блискучої Порти. Безпосереднім приводом до війни став напад у 1619 р. з території Речі Посполитої напівбандитських загонів так званих лісовчиків на Семигородчину, князь якої Габор Бетлен був османським васалом. Скориставшись цим, султан Осман II планував спочатку покарати про-польськи налаштованого молдавського князя Граціана і знову підпорядкувати Молдавію своєму впливу.Військо Речі Посполитої під командуванням коронного гетьмана Карла Ходкевича підійшло до лівого берега Дністра і зупинилось. Ходкевич запропонував козакам негайно приєднатись до нього і діяти спільно. Однак Бородавка побоювався можливого сепаратного миру поляків з османами і відповів, що дасть згоду, коли військо Речі Посполитої вступить на територію Молдавії. Це означало початок Річчю Посполитою воєнних дій безпосередньо проти Османської імперії. Після цього урядові Речі Посполитої вже не було куди відступати. До 20 серпня (н.с.) Ходкевич переправився на правий берег Дністра і заклав табір під Хотином.
Вторая Полвина 50х гг. ХХв.-В Средние века территорию современного Казахстана населяло множество тюркских племён. На основе их устного творчества сложилась единая фольклорная традиция, в становлении которой выделяется несколько этапов: общетюркский, огузо-кыпчакский и послемонгольский . В рамках огузо-кыпчакского периода также выделяют караханидский период
Вторая половина 80х гг. ХХв.- Bo втopoй пoлoвинe вeкa cлoжилacь кaзaxcкaя пиcьмeннaя литepaтypa. Oдним из фaктopoв, cпocoбcтвoвaвшиx ee paзвитию, былo вoздeйcтвиe пepeдoвoй pyccкoй литepaтypы. Пoд ee блaгoтвopным влияниeм в кaзaxcкoй литepaтype cклaдывaютcя тpaдиции peaлиcтичecкoгo oтoбpaжeния жизни oбщecтвa, ycиливaeтcя кpитичecкий пaфoc, oбpaщeнный пpoтив фeoдaльнo-пaтpиapxaльнoгo yклaдa. Oдним из зaчинaтeлeй кaзaxcкoй литepaтypы и кyльтypы был Чoкaн Baлиxaнoв.
СДЕЛАЙ ЛУЧШИМ ОТВЕТОМ
Поскольку письменность появилась у разных народов в разное время, ко многим культурам термин доисторический либо не применяется, либо его смысл и временные границы не совпадают с человечеством в целом. В частности, периодизация доколумбовой Америки не совпадает по этапам с Евразией и Африкой (см. месоамериканская хронология, хронология Северной Америки, доколумбова хронология Перу) . В качестве источников о доисторических временах культур, до последнего времени лишенных письменности, могут быть устные предания, передававшиеся из поколения в поколение.
Поскольку данные о доисторических временах редко касаются личностей и даже не всегда говорят что-либо об этносах, основной социальной единицей доисторической эпохи человечества является археологическая культура. Все термины и периодизация этой эпохи, такие как неандерталец или железный век являются ретроспективными и в значительной степени условными, а их точное определение является предметом обсуждения.