М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
140219801
140219801
24.01.2022 01:30 •  История

Что такое феодализм,монархия,парламентт1к монархия,республика,метрополия,демократия,конгресс,прогресс,

👇
Ответ:
1) Феодальная раздробленность - это закономерный этап в развитии общества и  натурального хозяйства; - это обособление всей земли на отдельные, независящие от центральной власти, самостоятельные княжества и уделы
4,7(48 оценок)
Ответ:
shtylenko2002
shtylenko2002
24.01.2022
Мона́рхия — форма правления, при которой верховная государственная власть частично или полностью принадлежит одному лицу — монарху и, как правило, передаётся по наследству.
Феодали́зм  — политико-правовая система, свойственная некоторым государственно организованным добуржуазным обществам.
4,5(20 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
maha80
maha80
24.01.2022

1. "Горе переможеним" - позначає погане становище переможених людей чи народів

Вислів походить з IV ст. до н. е., коли галли вдерлися в Рим, але не могли взяти Капітолій. Облога тривала довго. Римляни голо¬дували, їм запропонували сплатити викуп – 300 кг золота, при відважуванні якого вождь галлів Бренн кинув на терези з гирями меч. У відповідь на обурення римлян, відповів: «Горе пе¬реможеним».

2. Ганнібал біля воріт - вислів, що означає небезпеку. Ганнібал - видатний карфагенський полководець. Коли він одного разу з'явився з військом біля воріт Риму, це викликало величезну паніку

3. "Хліба і видовищ" - позначає людей, які живуть виключно на подачки інших. Римські політики, щоб заробити любов плебсу (щоб виграти вибори консула, заспокоїти народ та ін.) часто влаштовували криваві видовища (наприклад, битви гладіаторів) та роздавали хліб. З часом дехто з простих людей призвичаївсь жити на ці милості, а натовпи вимагали "Хліба і видови

4. "Янус двуликий" - нещира людина. У римлян Янус – бог дверей, згодом – входу і виходу, бог початку і кінця. Зо¬бражувався з 2-ма обличчями, 1-молоде, дивилося вперед, у майбутнє, 2-е – старе, назад, у минуле.

5. "Сатурналії не вічні" - нагадування про те, що все добре (як і зле) в нашому житті закінчується

У Римській державі дуже популярними були Сатурналії. Про це свято більше можете дізнатися з інших джерел, але цікаво, що під час них існував досить цікавий обряд. Раби багатих господарів отримували на час свят відносну волю, іноді їм навіть прислуговували господарі. Як нагадування, попередження рабам, які надто зазналися існував вислів, який згодом став крилатим: "Сатурналії не вічні"

6. "Гроші не пахнуть" - гроші можна добувати будь-яким , вони від цього не змінюються

Римський імператор Тит Флавій Веспесіан, що правив у I столітті, за переказами, через нестачу грошей у казні запровадив податок на громадські туалети. Коли ж його син Тит дорікнув принцепсу в цьому, Ве іан показав йому гроші, зібрані таким і прорік щось типу: "Чи пахнуть, сину, ці гроші?". Звичайно, що вони не пахли

7. Меценат - покровитель наук і мистецтв, особа, що безкорисливо матеріально підтримує розвиток культури, освіти, літератури

У І ст. до н.е. у Римі жив багатий патрицій Меценат. Він був другом імператора Октавіана Августа і підтримував поетів, художників Риму як матеріально, так і морально. Зокрема, допомагав Горацію та Овідію, був другом Вергілія

8. Вандал - людина, яка знищує пам'ятки мистецтва, неосвічена людина, у ширшому сенсі - людина-руйнівник

Вандали - давньогерманські племена. В V столітті вони напали на Рим і дуже його розграбували, пошкодили й знищили прекрасні скульптури та картини, якими славився Рим. Сам термін з'явився під час Великої Французької революції, яка теж супроводжувалася відчутним вандалізмом

9. Плебей - неосвічена, культурно низька людина; бидло У Римі плебеями називали нащадків переселенців. Вони користувалися набагато меншими правами, і аристократи-патриції їх часто зневажали за відсутність інтересу до мистецтва, неосвіченість

10. Ім'я їм — легіони - величезна кількість (в старослов'янській мові є аналог - слово "тьма")

Легіон в Римі - велике військове з'єднання (від 3-4 до 10-15 тисяч людей). А сам вираз був вжитий у Біблії. В одній із притч розповідається про біснуватого чоловіка, який на питання, як звуть біса, що вселився в нього, відповів: "Ім'я мені - легіон"

11. "І ТИ, БРУТЕ?" - помилково вважається, що ці слова промовив Гай Юлій Цезар, коли його оточили змовники, аби убити. Серед них був найближчий друг імператора - Марк Юній Брут, який також вдарив Цезара кинжалом. Насправді вираз належить перу Вільяма Шекспіра, сцені загибелі імператора в трагедії "Юлій Цезар".

Сьогодні вираз (лат. Et tu, Brute?) використовується в якості докору близькій людині у зраді (найчастіше - в інронічному або навіть юмористичному сенсі).

12. "КАРФАГЕН МАЄ БУТИ ЗРУЙНОВАНО" - також відноситься до періоду Пунічних війн. Вислів належить римському сенаторові Марку Порпцію Катону-старшому (234 — 149 до н. э). Той кожну свою промову в парламенті , на яку б тему він не виступав - з міжнародних відносин, цін на овочі або витрат на утримання каналізації, закінчував словами: «А крім того, я вважаю, що Карфаген має бути зруйнований!» Мудрий політик не без підстав вважав саме існування багатої торгівельної держави - Карфагену загрозою самого існування Римської республіки.

Зараз цей вислів (лат. Carthago delenda est, Carthaginem delendam esse) використовується в двох випадках: як наполегливий заклик до боротьби з кимось або чимось, а також як ілюстрація впертості, коли людина постійно повертається до одного і того ж питання незалежно від теми розмови.

4,8(27 оценок)
Ответ:

Объяснение:

Быт и культура населения Золотой Орды

Довольно широко распространено мнение, что быт населения Золотой Орды был непритязательным и примитивным, поскольку он отражал простейшие функции кочевой жизни. Что же касается культуры государства, то уровень ее определяется чаще всего как невысокий и не отличающийся самобытностью. Последнее предполагает обычно ее характеристику в качестве синкретической, то есть смешанной из многочисленных разнородных частей, привнесенных разными народами, составившими население государства. Однако в подавляющем большинстве случаев под синкретизмом подразумевается простое механическое соединение совершенно разных культур без какой бы то ни было переработки, осмысления и эволюции. Подобное мнение стало настолько традиционным, что приводится обычно в качестве аксиомы. Однако творческое начало представителей многих народов не угасало даже вдали от родины в тяжелых условиях неволи. Достаточно вспомнить хотя бы два широко известных примера из описаний Карпини и Рубрука — русского мастера Кузьму и французского ювелира Буше, работавших в столице монгольской империи Каракоруме[28]. Их знания, высокая техническая подготовка и профессионализм претворились в совершенно новых формах и эстетических представлениях, продиктованных своеобразием центральноазиатского окружения.

Исследуя культуру Золотой Орды, необходимо рассматривать три основных вопроса, от разрешения которых зависит трактовка проблемы в целом: 1) степень участия в создании культуры государства самих монголов; 2) вклад в культуру Золотой Орды порабощенных монголами народов; 3) возможность эволюционного развития культуры Золотой Орды и появления в результате этого новых, собственно золотоордынских черт. Особо нужно отметить и то, что сосредоточение огромных материальных ресурсов, обеспечивающих расцвет экономики и неуклонный процесс развития феодализма в сфере общественных отношений и составляли фундамент, на котором происходило развитие культурной жизни государства. Однако специальные и сколько-нибудь глубокие исследования культуры Золотой Орды до настоящего времени не осуществлены.

Как можно понять из предыдущего изложения, вся культурная жизнь Золотой Орды разделялась на две заметно отличавшиеся части — кочевую и оседлую. И все же оба эти уклада не противостояли друг другу как в хозяйственной, так и в культурной жизни. Взаимопроникновение и единение кочевого и оседлого начал в первую очередь строилось на фундаменте духовной культуры (язык, письменность, фольклор, религия). Несомненная и очень ощутимая разница между ними была лишь в повседневном быту. Сложность оценки культурной жизни Золотой Орды состоит не только в разных ее укладовых истоках, но и в отчетливо фиксируемой многоэтничности. При этом нужно отметить, что более мозаичной выглядит оседлая культура. Кочевую же составляли лишь два этических компонента — пришлый монгольский и местный кипчакский. Кочевая культура в наиболее чистом ее виде сохранялась в государстве Джучидов с момента его возникновения до введения мусульманства ханом Узбеком в 1312 г. Событие это имело огромное значение для внутренней жизни Золотой Орды, во многом круто изменило ее и еще более сблизило кочевой мир с оседлым.

4,6(26 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ