1. Східний похід Александра
У 336 р. до н.е. Македонію очолив син Філіппа II Александр (356-323 pp. до н.е.). Він продовжив справу свого батька. Він не лише здійснив омріяний Філіппом II похід на Персію, а й створив могутню імперію, яка простягнулася від Греції аж до Індії.
У 336 р. до н.е. македонська армія через північ Греції вийшла до земель Персії на півострові Мала Азія. Похід на деякий час було перервано повстанням у підкорених Фівах. Александр жорстоко придушив повстання і 30 000 фіванців продав у рабство. У 334 р. до н.е. 35 000 македонян на чолі з Александром продовжили східний похід.
Перська держава у цей час була ослаблена боротьбою за владу між сатрапами, які стали самостійними і не бажали коритися цареві Персії Дарію III. А Персії протистояла згуртована армія Александра, що складалась із збройних сил усіх великих грецьких полісів, окрім Спарти.
Командувач перської армії Мемнон, розуміючи, що сили нерівні, пропонував заманювати македонців у глиб Персії, знищуючи запаси продовольства та кормів для коней, щоб потім, коли армія Александра буде знесилена, завдати їй нищівної поразки. Але Дарій боявся зради сатрапів і не погодився з планом Мемнона.
Перша велика битва між супротивниками відбулася на річці Ґранік у 334 р. до н.е. Александр зіткнувся з найбільшбоєздатною частиною перського війська – грецькими найманцями. Він вишикував свої війська так, що в центрі була фаланга важкоозброєної піхоти, а з флангів – кавалерія та легка піхота. У такому порядку солдати македонського царя форсували річку та знищили перських лучників. Потім ударила кіннота, яка розбила ворожу кавалерію й грецьких найманців. Перемогу було здобуто. Військо Дарія відступило. Не зустрічаючи спротиву, македоняни захопили більшість підкорених персами грецьких колоній у Малій Азії. Лише Мілет і Галікарнас довелося брати штурмом.
Объяснение:
Леонид Брежнев руководил СССР в течение 18 лет, которые вошли в историю как эпоха благополучия и стабильности. Он обогатил жизнь советских граждан не только анекдотами о бровях и любви к поцелуям, но и возможностью спокойно жить, не беспокоясь о завтрашнем дне. Экономике, однако, этот период спокойствия на пользу не пошел — плановая система достигла своего максимального расцвета и дала трещину, исчерпав возможности роста.
Эпоха стабильности
14 октября 1964 года на Пленуме ЦК КПСС Леонид Брежнев избран первым секретарем ЦК КПСС. Социологи «Левада-центра» в 2017 году провели опрос, приуроченный к столетию Февральской революции — россиян просили ответить, при каком правителе за последний век в стране жилось лучше всего. Из более чем полутора тысяч о назвали лучшей эпоху правления Леонида Брежнева (для примера, руководство Сталина собрало лишь 6% сторонников, время перестройки — 2%, а Ельцина — 1%). Интересно, что с годами любовь к Брежневу окрепла — в апреле 2006 года к нему относились положительно только 39% россиян, а в январе 2017 года в симпатии к нему признавались уже 47% участников опроса.
Россиянам действительно есть за что благодарить Леонида Брежнева — после войны и кипучих реформ Никиты Хрущева спокойствие и благополучие были необходимы советским гражданам, чтобы перевести дух и набраться сил для перемен, которые были уже не за горами.
За 18 лет, которые Брежнев провел у власти, реальные доходы населения выросли более чем в 1,5 раза, население России увеличилось на 12 млн человек, а 162 млн жителей СССР получили бесплатное жилье.
При этом квартплата в среднем не превышала 3% от дохода семьи. Наивысшего развития также достигли доступность медицины и высшего образования.
«С точки зрения спокойствия, уверенности в будущем, стабильности и благосостояния населения этот период был самым лучшим. Люди чувствовали улучшение своего положения. Я думаю, что, если бы Брежнев ушел от власти в середине 1970-х годов, когда у него начались проблемы со здоровьем, то в нашей памяти он остался бы великим деятелем», — отметил в беседе с «Газетой.Ru» заведующий лабораторией исследования проблем инфляции и экономического роста Экспертного института НИУ ВШЭ Владимир Бессонов.
Объяснение:
надеюсь
