Фараону Хеопсу было пятнадцать лет, он вместе с отцом, фараоном Снофру, присутствовал на Великом совете Верховных жрецов. Хеопс видел напряженное лицо отца и его встревоженный взгляд. Великий фараон сидел не подвижно, скрестив руки на груди, и вслушивался в слова жрецов. Жрецы спороли друг с другом. Их речи говорились спокойными голосом, но смысл речей был яростным. На совете решалась судьба Черной земли, судьба его народа, судьба каждого египтянина. И вдруг раздался страшный грохот, жрецы бросились к окнам, фараон, вопреки традиции, приподнялся. Рухнула недостроенная пирамида. В этот день на Верховном совете решили возводить Великую пирамиду Хеопса.
Персидская держава Ахменидов. Для управления таким огромным государством, включавшим множество стран с различным уровнем социально-экономического развития, необходимы были специальная структура государственного аппарата и организация внутренней жизни, которая была создана в результате проведения в конце VI в. до н. э. административно-финансовых реформ царя Дария I (522-486 до н. э.) .
Все государство было разделено на 20 административно-податных округов, называвшихся сатрапиями. Во главе каждого округа стоял сатрап, выполнявший гражданские функции. Армия каждого округа находилась в ведении военачальника, подчинявшегося непосредственно царю. Существовали также отдаленные провинции, в повседневную жизнь которых персидская администрация вмешивалась редко, осуществляя управление с местных правителей.
Дарий ввел новую систему государственных налогов: все сатрапии обязаны были платить серебром установленную для каждой из них подать, которая определялась с учетом оценки обрабатываемой земли. Для управления страной был создан большой центральный аппарат во главе с царской канцелярией, административным центром державы стал город Сузы (бывшая столица Элама)
ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 — 1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик. Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах — найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 — 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 — 1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 — 1494 рр.
У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.
Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.
Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.
Найвідоміші з творів Дрогобича — "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман.
