Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.
Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових відділах формувалися представницькі комітети).
На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів, зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський орган при командирові.
І що найважливіше – було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Річ у тім, що ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу національним інтересам
Объяснение:
Допустим,что в 18 веке т.к период не указан
В XVIII в. французские короли обладали абсолютной властью (абсолютная монархия см. урок “Религиозные войны и укрепление монархии во Франции”). Население было разделено на три сословия (духовенство, дворянcтво, все остальное непривилегированное население – третье сословие). 1-е и 2-е сословие владели землей, не платили налоги и занимали высшие должности в стране, третье платило налоги и было ограничено в политических правах. В этой ситуации крестьяне хотели получить в собственность землю, а буржуазия обрести политические права.
К концу XVIII в. в стране стал заметен конфликт между старой феодальной системой и развитием капиталистических отношений. Серьезным препятствием к развитию капиталистических отношений в стране было господство традиционных сеньориальных отношений в сельском хозяйстве.
В 1780-е гг. во Франции возник социально-экономический кризис. Внешний долг Франции достиг огромных размеров. Трудное экономическое положение было связано и с неудачной внешней политикой. Так, Семилетняя война привела к потере Францией большей части колоний. Большие средства были потрачены на поддержку североамериканских колонистов в их борьбе с британской короной. Сложную ситуацию усугубил неурожай 1788 года, который привел к голоду.
Чтобы пополнить казну, Людовик XVI решил установить новые налоги, для чего был вынужден созвать Генеральные штаты (собрание представителей сословий со всей страны).
Объяснение:
