ответ:
украї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території російської та австро-угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. український національний рух зародився на території російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичногопроцесів у європі кінця xviii ст. великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в росії в середині xix ст. на початку xx ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. з виникненням українських партій, розв'язання національного питання в росії пов'язується з вирішенням політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод.
ответ:
украї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух на території російської та австро-угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації. існує безліч різних теорій і оцінок сутності українського національного відродження, як політичного, соціального, національно-визвольного руху. український національний рух зародився на території російської імперії у колах козацької старшини, під впливом історичногопроцесів у європі кінця xviii ст. великодержавна політика царського самодержавства призвела до піднесення українського національного руху в росії в середині xix ст. на початку xx ст. він остаточно перейшов у свою політичну стадію і характеризувався активною боротьбою українців за свої як культурні, так і політичні права. з виникненням українських партій, розв'язання національного питання в росії пов'язується з вирішенням політичних проблем: ліквідація самодержавства, встановлення парламентаризму, надання демократичних свобод.
Аристотель видел в этом весь смысл внутренней политики тирана; это подтверждается в другом его рассказе, в котором говорится, что, придя к власти, Писистрат распустил народное собрание и закончил своё выступление призывом разойтись всем по домам, заняться своими делами и предоставить ему самому позаботиться об общественных делах.
По мнению философа, Писистрат стремился отвлечь народ от политики и, таким образом, обеспечить свою безопасность. Поэтому он давал ссуды крестьянам и для этой же цели ввёл институт «судей по демам» , чтобы крестьяне не отвлекались от сельских работ и не ездили в город из-за своих мелких тяжб. Мотивировка деполитизации граждан могла быть очень выгодной для тирана, так как поддерживая крестьянство, он создавал себе прочную социальную базу, а отвлекая народ от политики, укреплял свою власть. Писистрат в целом покровительствовал крестьянам. Аристотель писал, что Писистрат взимал десятину со всех доходов в стране. Скорее всего, эту десятину раньше взимали местные вожди-аристократы, а Писистрат её «перевёл на себя» .
Также Писистрат покровительствовал и другим слоям народа. Широкая строительная деятельность тирана давала работу и заработок городской бедноте, а чеканка им собственной монеты с изображением Афины стимулировала товарно-денежное обращение в стране. Развитие денежной системы положительно влияло на создание внутреннего рынка и было выгодно для торгово-ремесленных слоёв. Вероятно, он проводил по отношению к ним протекционистскую политику. При Писистрате афинская экономика расцвела, Аттика стала крупным экспортёром оливкового масла и ремесленных изделий. Керамическое производство находилось в эпохе расцвета.
Писистрат материально крестьянам, обеспечивал заработок городской бедноте, проводил протекционистскую политику по отношению к торгово-ремесленным слоям и наладил хорошие отношения с аристократами. Правление Писистрата часто называли «веком Кроноса» , то есть «золотым веком» . Писистрат установил в обществе мир и росту общественного благосостояния, при нём заметно улучшилось положение крестьянства и других слоёв простого народа, и город достиг экономического процветания. Писистрат установил политическое равенство граждан, в виде равенства всех перед законом.