Патриархи сыграли огромную роль в трудные времена для российской государственности. Особенно велика заслуга св. Патриарха Гермогена, призыв которого стал решающим для Руси во время польской оккупации.
«Провиденциально русское патриаршество было устроено как средство сохранения духовной цельности России в обстановке начинающейся секуляризации жизни значительной части народа», – отметил прот. Лев Лебедев в книге "Москва патриаршая". – «Теперь вполне понятно, что и в силу идей, заложенных в русском патриаршестве, и по особому Божию промыслу на патриаршество поставлялись люди обеспечивать эту цельность, почему и сами они оказались духовно едиными в образе правления Церковью. И пока патриаршество сохранялось, сохранялась несмотря на все трещины и цельность православной России. Полностью расколоть эту цельность оказалось возможным, только упразднив патриаршество как институт, причем упразднив волей законного Царя».
Захоплююся мудрістю, енергійною діяльністю, ентузіазмом, рішучістю, політичною далекоглядністю великого князя Київського Ярослава. Велике й вплив начитаного князя Ярослава на розвиток давньоруської літератури. Літописець Нестір з гордістю відзначав, що князь «до книг виявляв полювання, читаючи їх удень і вночі». За що його прозвали Мудрим. Навколо Ярослава зложився кружок із представників давньоруської інтелектуальної еліти, до якої належав і відомий книгар і філософ, автор першого давньоруського філософського добутку «Слово про закон і благодать» Илларион.У часи правління Ярослава Мудрого розгорнулася робота з перекладу візантійських книг на церковнослов’янський і давньоруську мови, розвивалося літописанняПриділяючи пильну увагу зовнішній політиці, Ярослав не забув і про внутрішні справи. Великим дарунком, що залишив після себе нащадкам київський князь, з’явився Софиевский собор. Його архітектура зачаровує досконалістю, вишуканістю форм і пропорцій; інтер’єр собору щедро прикрашений блискаючою мозаїкою й фресками, що є шедеврами світового мистецтва. По давньоруських переказах, собор був зведений у тім місці, де Ярослав здобув перемогу над печенігамиПереможний характер діяльності великого київського князя перегукується з етимологією ім’я: християнське ім’я Ярослава був Георгій, тобто переможець
С дедских лет Жанна видела бедствия своего народа.Впечатлительной, очень религиозной девушке казалось,что она слышит голоса святых,побуждающих ее военному подвигу.Она была убеждена ,что ей предназначено Богом састи родину от врага.По описанию ,это была высокая,сильная и выносливая крестьянская девушка-пастушка.Будучи безграмотной,она,однако,обладала быстрым,находчивым умом и превосходной памятью,хорошо оринтировалась в сложной обстановке. Ей не было и 18 лет,когда она покинула родные места ,чтобы участвовать в борьбе с англичанами
«Провиденциально русское патриаршество было устроено как средство сохранения духовной цельности России в обстановке начинающейся секуляризации жизни значительной части народа», – отметил прот. Лев Лебедев в книге "Москва патриаршая". – «Теперь вполне понятно, что и в силу идей, заложенных в русском патриаршестве, и по особому Божию промыслу на патриаршество поставлялись люди обеспечивать эту цельность, почему и сами они оказались духовно едиными в образе правления Церковью. И пока патриаршество сохранялось, сохранялась несмотря на все трещины и цельность православной России. Полностью расколоть эту цельность оказалось возможным, только упразднив патриаршество как институт, причем упразднив волей законного Царя».