Особливо важким було політичне і соціально – економічне становище українських земель, які опинились в 20-х–30-х роках у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини (приблизно7 млн. українців).
Найбільша кількість українців (5 млн. осіб) проживала на території загарбаній Польщею: Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина та Підляшшя. Польський уряд обіцяв країнам Антанти, що забезпечить права національних меншин, надасть Галичині автономію, проте зразу ж забув про свої обіцянки. Більше того, уже в 1924 p. прийняв закон, яким забороняв користуватися українською мовою в урядових установах і органах самоврядування. Більшість українських шкіл було переведено на двомовне навчання (фактично польськомовне). В Львівському університеті було закрито українські кафедри, кількість українців у ньому становила не більше 5–10 %.
Відбувалася колонізація українських земель польськими осадниками (переселенці з Польщі, насамперед колишні військові, яким уряд роздавав кращі землі). За законом від 17 грудня 1920 р. вони могли безкоштовно отримати з державного фонду до 45 га землі. Лише протягом 1921-1922 р. осадникам було роздано під колонізацію, зокрема: на Волині – 112 тис. га, на Поліссі – 113 тис. га, у Східній Галичині – майже 200 тис. га. До 1938 p. їх прибуло в села 200 тис., крім того у міста – 100 тисяч. Вони займали посади дрібних чиновників, поліцаїв, поштових і залізничних працівників тощо.
Необхідно врахувати і те, що в економічному відношенні західноукраїнські землі були аграрними колоніями Польщі, які постачали сировину і дешева робочу силу.
Объяснение:
Перемога греків у цих війнах пояснювалася більш високим, ніж у персів, рівнем соціально-економічного розвитку та перевагою вільного ополчення греків над Перською армією, що складалася в основному з воїнів, завербованих у підлеглих персам племенах, а головне тим, що для греків ця війна мала визвольний характер. Після греко-перських воєн настав період розквіту грецького рабовласницького суспільства та посилення Афін, які створили в ході війн Афінський морський союз під своєю гегемонію.
Объяснение:
Перемога греків (Каллієвий мир)
после Первой мировой войныПервая мировая война привела к образованию новых государств в Европе. После распада Австро-Венгрии чехи и словаки объединились и создали независимое государство – Чехословакию. Когда в Праге стало известно, что Австро-Венгрия запросила мира, 28 октября 1918 года Пражский национальный комитет взял на себя власть в чешских и словацких землях и создал Временное национальное собрание из представителей различных партий. Собрание избрало первого президента Чехословакии – Томаша Масарика. Границы новой республики были определены на Парижской мирной конференции. В ее состав вошли чешские земли Австрии, Словакия и Закарпатская Украина, входившие ранее в состав Венгрии, а позже часть Силезии, входящей в состав Германии. В результате около трети населения страны составили немцы, венгры и украинцы. В Чехословакии были проведены крупные реформы. Дворянство было лишено всех привилегий. Был установлен 8-часовой рабочий день и введено социальное страхование. Земельная реформа ликвидировала немецкое и венгерское крупное землевладение. Конституция 1920 года закрепила сложившийся в Чехословакии демократический строй. Будучи одной из самых развитых промышленных стран Европы, Чехословакия отличалась сравнительно высоким уровнем жизни и политической стабильностью.