# 1 Різниця в часі появи
Генеральні штати у Франції - вища станово-представницьке установа в 1302-1789 роках. Перші Генеральні штати були скликані в 1302 році, в період конфлікту Філіпа IV з папою Боніфацієм VIII.
Англійський парламент остаточно склався в правління Едуарда I (1272-1307), який в 1295 році прийняв так званий «Зразковий парламент». З цього часу англійське феодальне держава набуває форму станової монархії.
# 2 Відмінності в пристрої і структурі
Відсутність союзу між дворянами і городянами відбилося на пристрої Генеральних штатів. На відміну від парламенту вони ділилися на три палати (за кількістю станів). У першій засідали вищі церковники - архієпископи, єпископи, абати. У другій - представники дворянства. Третю палату становили посланці міст.
Англійський парламент і за структурою відрізнявся від французьких Генеральних штатів. У нього за особистими королівськими листами архієпископи, єпископи, абати найбільших монастирів і барони.
Крім того, туди викликалися по два лицаря від кожного графства і по два городянина від найбільш великих міст. Лицарі та міські представники обиралися на місцевих зборах в графствах і в містах найбільш заможними людьми. Маси вільного селянства і міська біднота не були представлені в парламенті. Вілланам прямо заборонялося брати участь у виборах.
# 3 Відмінності в правах
Ворожнечу станів в Генеральних штатах позбавляла їх того впливу, який придбав англійський парламент. Генеральні штати скликалися нерегулярно і не могли затверджувати закони.
Ні регламенту, ні правил, ні порядку скликання генеральні штати, на відміну від англійського парламенту, так і не отримали. Рішення генеральних штатів не мали зобов'язуючого характеру для королівської влади. У той час як в Англії тільки парламент мав право вотировать нові податки, Генеральні Штати навіть не мали права реєструвати королівські укази. Згодом це право у Франції придбав особливий судовий орган - паризький парламент.
Объяснение:
первый аргумент: повышение политической активности народных масс
первый пример: забастовки рабочих на заводе,
Карагандинских угольных копях, на ряде предприятий Уральска, Актюбинска, Верного, Оренбургско-Ташкетской железной дороге.
второй аргумент: создание общественных организаций.
второй пример: создаются организации РСДРП, профсоюз
железнодорожников Оренбургско-Ташкентской железной дороги, Русско-киргизский союз Успенском медном руднике.
третий аргумент: активируется работа национальной интеллигенции.
третий пример: Алихан Букейханов, Ахмет Байтурсынов, Бауржан Каратаев
состоявшемся в феврале 1906 г. в Семипалатинске съезде казахов
выдвинули ряд требований в защиту интересов казахского народа
политических свобод.
Объяснение:
