Причины поражения крылись прежде всего в условиях социально-экономической и политической жизни России времен Ивана Грозного. Для затяжной войны людские и финансовые средства страны оказались недостаточными. России приходилось воевать не только на западных рубежах, но и на севере и юге, где ее границы подвергались постоянным набегам крымцев и ногайцев. На ходе войны сказались и очевидные просчеты дипломатии Ивана IV. В результате России пришлось иметь дело не только с раздробленной Ливонией, но и с сильнейшими европейскими державами - Речью Посполитой и Швецией.
Відповідь:Від ХІІІ ст. доля пруссів, естонців, латишів, литовців та інших народів, які мешкали на східному узбережжі Балтійського моря, була пов'язана з чернечими рицарськими орденами. У ті часи значна частина балтійських народів ще були язичниками. Тож Орден мечоносців та відомий вам із часів Хрестових походів Тевтонський орден почали християнізацію населення Східної Балтії. Відомо, що папа римський дарував ордену ці землі, зобов'язавши його боротися з язичниками. Як ченці рицарі поширювали, захищали й утверджували на цих землях католицизм, а як воїни завойовували для християнства нові землі. Місцеве населення чинило запеклий опір примусовому окатоличенню і нашестю рицарів. Так зазнав поразки Орден мечоносців. Його рицарі приєдналися до Тевтонського ордену, а згодом утворили Лівонський орден.
Водночас за сприяння орденів у цей період міста Східної Балтії вибороли собі Магдебурзьке право. У містах відкривалися школи, кращі учні яких могли навчатися згодом в університетах Європи.
Поступово Тевтонський і Лівонський ордени перетворилися на середньовічні держави.
