1. подумайте в чём главное отличие раба от свободного человека? 2. как вы считаете, почему владельцы имений давали рабам только простые по устройству орудия-плуги, мотыги, косы? 3. кто такие гладиаторы? 4. каковы были причины поражения восстания спартака?

👇

Увидеть ответ

Ответ:

magasaidov

13.02.2023

1.зависимость
3.рабы которые борятся за жизнь на арене

4,7(4 оценок)

Ответ:

gramma116

13.02.2023

1) зависимость
2)Рабский труд был дешёв, но низко производителен , потому что работая они ничего не получали кроме скудной еды
3)борец, чаще всего из рабов и военнопленных ,сражавшийся на арене с дикими зверями или другими борцами
4)они не могли четко поставить перед собой цель военных действий

4,7(91 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

jakupbekova860

13.02.2023

22 червня 1941 року фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна війна. За перші місяці війни 70464 мешканці області (з них – 18884 жінки) записалися добровольцями на фронт.
    Обставини військового часу вимагали негайної перебудови роботи промисловості, транспорту, сільського господарства. Вже з перших днів війни Миколаївські заводи і інші підприємства області були переведені на випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки – для потреб фронту. Швидкими темпами освоювалося виробництво протитанкових мін, артилерійських снарядів, авіабомб, детонаторів. Робітники оголошували себе мобілізованими і добровільно працювали в цехах по півтори – дві зміни. Першою задачею для суднобудівників стала інтенсивна робота з метою найшвидшого закінчення і здачі кораблів, що знаходилися на плаву і мали великий відсоток технічної готовності.
    Складні задачі стояли перед працівниками сільського господарства області. Багато механізаторів пішли в Червону Армію, на їх місце прийшли жінки. На збиранні врожаю працювали всі жителі сіл, а також населення міст. За рішенням обкому партії, в місті створювалися винищувальні батальйони і загони народного ополчення. Вони цілодобово охороняли промислові підприємства, поля з іще незібраним хлібом, лікарні, водонапірні башти, колодязі, чергували біля телефонів у всіх організаціях.
    А тим часом фронт наближався до Миколаєва. Вже був узятий Первомайськ, оточена Одеса... Почалася евакуація основних промислових підприємств, разом з кваліфікованими працівниками углиб СРСР.
    5 серпня над Миколаєвом з'явилися фашистські бомбардувальники. На суднобудівельні заводи, електростанції, вокзал, порт були скинуті бомби, запалали пожежі. 16 серпня гітлерівські війська захопили Миколаїв, а незабаром та ж доля спіткала всю область.
    З перших днів окупації фашистські загарбники почали упроваджувати так званий «новий порядок». Накази і розпорядження, якими фашисти регламентували життя жителів Миколаєва, закінчувалися словами: «за неслухняність – смертна страта». Фабрикою смерті стали табори «Шталаг-364» (с. Темвод на околиці Миколаєва), в с. Грейгове Жовтневого району. Фашистські кати скоювали масові вбивства в с.Богданівка Доманівського району. За роки окупації загарбники убили і замучили понад 105360 громадян, з них 74660 мирних жителів області, серед яких діти, старики, жінки, громадяни єврейської національності, 30699 – військовополонених. 25 тисяч чоловік насильно вивезено до Німеччини. Спалено сотні населених пунктів, зруйновано багато заводів, підприємств, житлових будинків, історичних пам'ятників. В умовах жорсткого окупаційного режиму росла хвиля опору: виникали підпільні організації, групи, партизанські загони.
    На території області діяло 110 підпільних організацій, партизанських загонів і диверсійно-розвідувальних груп. Серед них: підпільна організація «Миколаївський центр», «Центр», «Патріот Батьківщини», «Партизанська іскра», «Вознесенський центр», Баштанський і Казанківський партизанські загони і багато інших. Більше 25000 патріотів у складних і важких умовах підпілля вели жорстоку боротьбу з лютим ворогом. Багато хто з них нагороджений орденами і медалями, а четирьом– В. О. Лягіну, П. К. Гречаному, В. С. Моргуненку, Д. Г.Дяченко присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно...ось

4,5(63 оценок)

Ответ:

лолер2

13.02.2023

лета 1251 г. - после провозглашения великим ханом Менгу (Мункэ) - одной из важнейших внешнеполитических задач монгольского государства стало покорение Южносунской империи. Грабительские набеги в соседние страны сменяются тактикой превращения их территорий в плацдармы наступления на Китай. Исходя из этой тактики, монголы предложили правящим кругам Коре мир, который был принят. Однако монгольские войска не ушли из страны. Получив подкрепления, они перешли к более активным действиям. Но добиться решительных успехов им не удалось. Осаждаемые корёские крепости оказывали упорное сопротивление завоевателям. Более двух месяцев героически оборонялась крепость Чхунджу, которую монголам так и не удалось покорить.

4,4(89 оценок)

Это интересно:

Дом-и-сад

15.08.2022

Как устранить пожелтение воды: легкие шаги для чистой воды в вашем доме...

25.05.2020

Как изменить размер глаз в азиатском стиле: лучшие способы для мгновенного результата...

Взаимоотношения

23.05.2020

Хитрость как искусство: Как стать хорошим лжецом...

Компьютеры-и-электроника

05.11.2022