ответ:1. удобство бухты Золотой Рог, защищенность с суши и моря, близость к производственным центрам в Малой Азии и Сирии и житнице империи — Египту. Отсюда можно было легко контролировать положение как на рейнско-дунайской, так и на восточной границах. Культурное значение восточных, греческих, районов Римской империи постоянно возрастало, и они богатели, меньше страдая от набегов варваров.
2.могущество христианской Церкви в Византии обеспечивалось поддержкой со стороны императорской власти, а также больше части населения. После того, как в 381 император Феодосий I объявил христианство государственной религией, начались гонения на представителей других религий. Христианская церковь и государство стали действовать в тесном союзе. Считалось, что император-христианин и Церковь совместно управляют сообществом верующих, чтобы подготовить мир ко второму пришествию Иисуса Христа. Христианская Церковь стала частью государственного устройства.
3.Во внешней политике имя Юстиниана связано прежде всего с идеей «восстановления Римской империи» или «реконкисты Запада». Первым шагом в этом направлении стало завоевание Африки и покорение Королевства вандалов в 533 году, возникшего на завоёванных в начале V века территориях римской Северной Африки.
4.Непосредственным толчком к Великому переселению народов было массовое передвижение гуннов (с 70-х гг. 4 века). Великое переселение народов крушению Римской империи.
5.Одной из главных причин было завещание пророка Мухаммеда. Он желал нести учение ислама всему миру. Арабы объединили Ближний Восток и выдвинулись в поход против персидской династии Сасанидов, ослабевшей за годы междоусобиц и войн с Византией
6.король франков в 481/482—511 годах из династии Меровингов. Он создал Салическую правду.
7.Это король франков, лангобардов, герцог баварии, император запада. Главной причиной разделения Империи Карла Великого на графства была невозможность корректного управления столь значительными территориями.
8.Это скандинавы. В это время Европа была раздроблена на мелкие враждующие княжества и не могла дать достаточно сильный отпор нормананнам.
9.герцог Нормандии. Он делал пожертвования крестьянам,
еще с жестокого подавления восстаний англосаксонского населения, строительства крепких каменных замков, которые раздавались нормандским баронам, а также строительства соборов.
Объяснение:
з кінця ii ст. римська імперія вступає у тривалу кризу. після смерті останнього представника династії антонінів основна роль у призначенні імператора належала армії або сенату. тому правителів того часу назрівали «солдатськими» або «сенатськими» імператорами.
армія перестала підкорятися законам, солдати навіть продавали престол тому, хто обіцяв їм більше заплатити. правителі змінювалися кожні 2-3 роки, а іноді через кілька місяців. як правило, їх убивали змовники або незадоволені легіонери.
підкорені народи не бажали миритися зі своєю долею і весь час піднімалися на визвольну боротьбу. міжусобні війни за владу в середині держави, напади сусідніх племен порушили її єдність і традиційні зв'язки між провінціями. прийшли в запустіння землі, зменшилися врожаї, почався занепад ремесел і торгівлі.
використання рабів перестало давати рабовласникам звичний прибуток, адже ті не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки нічого за неї не отримували. за першої-ліпшої нагоди вони втікали або повставали.
у iii ст. власники великих земельних маєтків почали роздавати рабам невеликі ділянки землі для обробітку. таким рабам дозволяли мати сім'ю, будинок, власне невелике господарство. їх називали рабами з хатинами. за користування землею вони платили орендну плату та віддавали певну частину врожаю.
величезні земельні володіння неможливо було обробити лише за рабів. тому землевласники почали надавати земельні ділянки в оренду вільним селянам, розореним городянам та іншим збіднілим людям. таких орендарів називали колонами.
колони були більше зацікавлені в результатах своєї праці, ніж раби, проте й вони не могли вивести з кризи господарство риму.
