начал править ЯрославМудрый . Русь распалась .первое упоминание Москвы-1147,Любеческий съезд в 1097.1242- Ледовое побоище,1223- битва на Калке,приход монголо татаров.1240-Невская битва.
Державний устрій Риму в період республіки був досить простий і деякий час відповідав умовами поліса, яким Рим був до часу виникнення держави. Протягом наступних п'яти століть існування республіки розміри держави значно збільшилися, що майже не відобразилося на структурі вищих органів держави, які, як і раніше, знаходилися в Римі і здійснювали централізоване управління величезними територіями. Природно, що таке становище знижувало ефективність управління.
На відміну від рабовласницької демократії в Афінах, Римська республіка була аристократичною, вона забезпечувала привілейоване становище знатної багатої верхівки рабовласників, що відобразилося на повноваженнях і взаємовідносинах державних органів. Ними були насамперед народні збори, сенат і магістратура. Хоча народні збори вважалися органами влади римського народу і були втіленням притаманної полісу демократії, фактично управляли державою не вони. Це робили сенат і магістрати — органи реальної влади нобілітету.
В Римській республіці існували і розрізнялися три види народних зборів — центуріатні, трибутні, куріатні.
Головну роль відігравали центуріатні збори, які забезпечували завдяки своїй структурі і порядку прийняття рішень перевагу в них аристократичних і багатих кіл рабовласників. Щоправда, їхня структура із середини III ст. до н. е. з розширенням меж держави і збільшенням кількості вільних змінилася не на користь цих кіл. Кожен з п'яти розрядів заможних громадян почав виставляти рівну кількість центурій — 70, а загальна кількість центурій була доведена до 373. Однак перевага аристократії і багатства все ж залишилась, оскільки в центуріях вищих розрядів було значно менше громадян, ніж у центуріях нижчих розрядів, а незаможні пролетарії, кількість яких значно зросла, як і раніше, становили лише одну центурію.
До компетенції центуріатних зборів належало прийняття законів, обрання вищих посадових осіб республіки (консулів, преторів, цензорів), оголошення війни і розгляд скарг на вироки до смертної кари.
Другим видом народних зборів були трибутні збори, які залежно від складу жителів триб, які брали участь в них, поділялися на плебейські і патриціансько-плебейські. Спочатку їх компетенція була обмеженою. Вони обирали нижчих посадових осіб (квесторів, едилів тощо) і розглядали скарги на вироки про стягнення штрафу. Плебейські збори, крім того, обирали плебейського трибуна, а з III ст. до н. е. вони отримали право приймати закони, що сприяло зростанню їх значення у політичному житті Риму.
1. илоты (дословно - взятые в плен), в спарте занимали промежуточное положение между рабами и крепостными. илоты,в основном занимались крестьянским трудом, земледелием. при этом, они формально имели равные гражданские права со спартанцами, но фактически их положение было гораздо ниже. 2.спартанцы вели достаточно суровый образ жизни. практически все время проводили в тренировках, их быт был достаточно простой и тоже жесткий, никаких излишеств, не говоря, уже о роскоши. питались они тоже скудно. кроме того, это подтверждено, что детей, родившихся с уродствами или сильно больных, они сбрасывали со скалы, тем самым выживали только сильные и красивые. спарта напоминала военный лагерь где никому не разрешалось жить так как ему хочется. разрешалось только занятие военным делом. занятия торговлей, ремеслом, наукой, искусством и т. д. крепостных стен вокруг спарты не было. жители спарты утверждали что единственной надеждой защиты города были храбрые воины. война была для спартанцев как праздник, они шли в бой с песнями под звуки флейт. к тому жители спарты не имели права покидать пределы государства, из боязни как бы они не стали подражать чужой жизни. 3.за соблюдением всех правил зорко следил совет старейшин, обладавший огромной и бесконтрольной властью. в совет входили граждане не моложе 60 лет. они участвовали в заседаниях . пожизненно.народное собрание выбирало старейшин, ведало объявлением войны и заключением мира. в ойском командовали два предводителя, их называли царями.
начал править ЯрославМудрый . Русь распалась .первое упоминание Москвы-1147,Любеческий съезд в 1097.1242- Ледовое побоище,1223- битва на Калке,приход монголо татаров.1240-Невская битва.