петр алексеевич романов уже в детстве в течение нескольких дней дважды становился царем. в первый раз его возвели на престол 27 апреля (7 мая) 1682 года после смерти царя фёдора алексеевича. при этом формально был обойден старший брат петра, иван, которого посчитали неспособным к государством из-за слабого здоровья. вместе с малолетним царем к власти пришли сторонники клана нарышкиных, что разу же вызвало активное противодействие со стороны поддерживаемого царевной софьей и её фаворитом василием голицыным клана милославских.
© shkolazhizni.ruответ:
объяснение:
Во время правления папы Иннокентия III папство было на вершине своих полномочий. Он считался самым могущественным человеком в Европе в то время. Вассалами папы признали себя царь Болгарии (1204) и короли Арагона и Португалии.
Немецкие князья имеют право избирать короля, который впоследствии станет императором. Это право предоставлено им Апостольским Престолом, когда он передал символы императорского достоинства от греков к немцам в лице Карла Великого.
Право исследовать и решать, является ли кандидат в короли достойными короны, принадлежит папе, который должен его помазать на царство, освятить и короновать.
Если папа считает, что король, который был избран князьями, недостоин королевского достоинства, князья должны избрать нового короля, или, если они отказываются, папа сам передаст королевское достоинство другому кандидату.
В случае споров о результатах выборов папа должен убедить князей прийти к соглашению. Если после должного времени для переговоров они не достигли соглашения, князья должны попросить папу быть арбитром, в противном случае, он должен по собственной воле и в силу своей должности принять решение в пользу одного из претендентов
Для шведів Полтавська битва - це Карл ХІІ, для росіян – Петро І, а для українців – Іван Мазепа. І не дивно, що постать останнього викликає стільки суперечок. Адже, Росія довгий час вперто доводила нам, що він зрадник і ганьбить "великий руський народ", і ми, українці, забули, який неоціненний вклад зробив наш Гетьман для формування незалежної держави.
Мало хто знає, що Петро І довгий час дружив із Мазепою, радився із ним як із дорослішим і освіченішим політиком. Та ось подяка московського царя – залучившись підтримкою свого радника, він таємно вирішує ліквідувати політичну автономію України і віддати Правобережжя Речі Посполитій (нині – Польща). Саме тому Мазепа, який попри все прагнув здобути для українців незалежність, веде переговори із шведським Головнокомандуючим про формування україно-шведського союзу.
У жовтні 1708 року шведи вступають на українські землі із наміром через Харків і Курськ почати наступ на Москву. Серйозною перешкодою стало місто Полтава - його захищали 4,3-тисячний російський гарнізон на чолі з полковником Келіним і 2,6 тисяч місцевих мешканців.
Такий перебіг подій змусив Мазепу відкрито перейти на бік шведського короля і об'єднати сили для ведення війни із Московією. Слід зазначити, що не всі козаки погодились із рішенням Гетьмана; частина з них, очолювана Іваном Скоропадським, не зрадила царя і продовжувала бій тепер вже проти Карла ХІІ і Івана Мазепи.
Не все в україно-шведського союзу склалося добре. Ряд невдач призвели до поразки на полтавському полі. 8 липня (27 червня) 1709 року московиті здобули перемогу, а разом з нею – панівне становище в Європі, що їм його віддали шведи. Перше, що зробив російський цар, як тільки відчув смак перемоги – оголосив Мазепу зрадником. Гетьман залишався ним навіть після смерті – Радянський Союз активно пропагував цю ідею щодо Мазепи, і слід віддати йому належне – навіть українці в неї повірили.
Росія і досі вважає видатного українського Гетьмана ворогом, забуваючи про причини цієї мазепівської "зради". Любов до свого народу і своєї держави – ось що рухало ним у цій війні, і для нас це величезного значення вчинок.