Карибська криза - історичний термін, що визначає надзвичайно напружене політичне, дипломатичне і військове протистояння між Радянським Союзом і Сполученими Штатами в жовтні 1962 року, яке було викликано таємницею перекиданням і розміщенням на Кубі військових частин і підрозділів Збройних Сил СРСР, техніки та озброєння, включаючи ядерну зброю . Криза міг привести до глобальної ядерної війни. Кубинці називають його «Жовтневим кризою», в США поширена назва «Кубинська ракетна криза»
Вооруженные силы фашистской Германии перед нападением на Советский Союз насчитывали 8,5 млн чел. В сухопутных войсках (5,2 млн чел.) имелось 179 пехотных и кавалерийских, 35 моторизованных и танковых дивизий и 7 бригад. Из них были развернуты против СССР 119 пехотных и кавалерийских (66,5%), 33 моторизованных и танковых (94,3%) дивизий и две бригады (см. табл. 157). Кроме того у границ Советского Союза приводились в боевую готовность 29 дивизий и 16 бригад союзников Германии — Финляндни. Венгрии и Румынии. Всего в восточной группировке войск фашистской Германии и ее союзников насчитывалось 5,5 млн. человек, 47,2 тыс. орудий и минометов, 4,3 тыс. танков и около 5 тыс. боевых самолетов. На вооружении вермахта находились также трофейные танки Чехословакии и Франции. В Советских Вооруженных силах к началу войны имелось 303 дивизии и 22 бригады, из которых в западных военных округах (ЛенВО, ПрибОВО, ЗапОВО, КОВО, ОдВО) размещались 166 дивизий и 9 бригад. В них насчитывалось 2,9 млн человек, 32,9 тыс. орудий и минометов (без 50-миллиметровых, 14,2 тыс. танков, 9,2 тыс. боевых самолетов. Это немногим более половины всего боевого и численного состава Красной Армии и Военно-Морского Флота. А всего к июню 1941 г. в армии и на флоте в наличии было — 4,8 млн. чел. личного состава , 76,5 тыс. орудий и минометов (без 50-миллиметровых минометов), 22,6 тыс. танков, около 20 тыс. Самолетов . Кроме того в формированиях других ведомств, состоявших на довольствии в НКО, находилось 74 944 чел.; находилось в войсках (силах) на “Больших учебных сборах” — 805 264 военнобязанных, которые были включены в списочную численность войск (сил) с объявлением мобилизации. Важнейшей составной частью бое являются количество и качество вооружения и военной техники. Ударные и маневренные возможности войск, разнообразие и эффективность применяемых ими боевых действий обуславливаются уровнем их технической оснащенности. Перед нападением на СССР после кампаний в Западной Европе и Польше на оснащении германского вермахта были оставлены образцы вооружения и техники, показавшие наилучшую эффективность в боевых действиях, проведена модернизация ряда выпускавшихся видов вооружения, вся техника отремонтирована и ее ресурс доведен до необходимого уровня к успешному применению в войне. В Советском Союзе при подготовке Красной Армии к защите от возможного нападения извне также уделялось большое внимание ее техническому оснащению. Однако качественное состояние ее вооружения уступало германскому. В Советских Вооруженных Силах, в том числе и в западных военных округах, армиях резерва Главного командования, выдвигавшихся к западным границам, находилось большое количество вооружения и военной техники устаревших образцов или с недостаточно высокими тактико-техническими характеристиками, нуждавшихся в капитальном и среднем ремонте. Объясняется это тем, что начавшееся в конце 20-х и начале 30-х годов XX в. развитие индустриальной и научно-технической базы страны не позволяло сразу конструировать и производить наиболее качественные образцы вооружения. За 10-12 лет до войны в СССР было выпущено большое количество оружия и боевой техники, которые быстро устаревали, отставали от требований времени. Их нужно было снимать с оснащения армии и заменять новыми. Однако оборонные отрасли не справлялись с этим. В то же время происходило увеличение количества танковых, артиллерийских, авиационных формирований, особенно после 1939 г. с переходом на комплектование армии по закону о всеобщей воинской обязанности и в условиях нарастания угрозы войны. Устаревшие образцы боевой техники оставались в вооруженных силах и направлялись на оснащение новых формирований.
Таблица 112. Боевой и численный состав вооруженных сил Германии, ее союзников и СССР перед началом Великой Отечественной войны
Після повалення внаслідок жовтневого перевороту 1917 р. у Петрограді Тимчасового уряду, проголошення II Всеросійським з'їздом Рад радянської влади і обрання на ньому більшовицького уряду-Ради Народних Комісарів (РНК) на чолі з Леніним помітно активізувалася боротьба більшовиків України за встановлення тут радянської влади.Усупереч існуючій в Українській Народній Республіці легітимній владі Центральної Ради українські більшовики провели у Харкові 11-12 грудня 1917 р. так званий І Всеукраїнський з'їзд Рад. На з'їзді було близько 200 делегатів, які представляли 89 Рад із майже 300, котрі діяли в Україні на момент роботи з'їзду Рад у Харкові. І хоча, на думку сучасних дослідників, при такому представництві І Всеукраїнський з'їзд Рад навряд чи можливо вважати легітимним, однак він розглянув назву питань установчого характеру, зокрема: 1) про сучасний політичний момент; 2) про організацію влади в Україні; 3) про самовизначення України; 4) про вибори Центрального Виконавчого Комітету Рад України. Також на порядку денному з'їзду стояло питання "Про Донецько-Криворізький басейн".Одним із головних питань на І Всеукраїнському з'їзді Рад було питання про владу в Україні. У резолюції з'їзду "Про організацію влади на Україні" від 12 грудня 1917 р. стосовно влади визначалося: "Влада на території Української республіки віднині належала виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях - міським, губернським та обласним Радам, а в центрі - Всеукраїнському з'їздові Рад робітничих і селянських депутатів, його Центральному Виконавчому Комітетові і тим органам, які він створить.Україна проголошується Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів".У резолюції 1 Всеукраїнського з'їзду Рад "Про самовизначення України" були визначені принципи відносин Української Радянської Республіки з Російською Радянською Республікою. З'їзд визнав Українську республіку федеративною частиною Російської республіки, а потім, виходячи з цього, доручив ЦВК Рад України "негайно поширити на територію Української республіки всі декрети і розпорядження робітничо-селянського уряду федерації, які мають загальне для всієї федерації значення". Мова йшла про акти про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про повну демократизацію армії тощо.З'їзд обрав Центральний Виконавчий Комітет Рад України у складі 41 члена. Ще 20 його членів належало обрати на наступному з'їзді Рад селянських депутатів. Серед обраних перших членів ЦВК було 35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український соціал-демократ, 1 меншовик. Головою ЦВК України було обрано лівого українського соціал-демократа Ю. Медведєва. 17 грудня 1917 р. ЦВК України утворив перший радянський уряд - Народний секретаріат.
