Даниил вёл борьбу с феодальной междоусобицей, вызванной стремлением галицкой боярской верхушки, а также чернигово-северского и киевского князей не допустить укрепление власти Даниила и его брата Василька Романовича в Галицко-Волынском княжестве. Опирался на поддержку мелких и средних служилых феодалов и горожан, заинтересованных в укреплении княжеской власти.
Исключительно правитель, Даниил Галицкий объединил на какое-то время западнорусские земли. Реформировал войско, укротил боярство. Он построил ряд новых городов (Холм, Львов и др.) , использовал в качестве своей резиденции не Галич — город боярских мятежей — а Холм, где и был похоронен после смерти в 1264. Даниил сумел подавить боярские мятежи, один из которых мог закончиться для князя смертью, но его верный воевода Иоанн Михалкович (Михайлович) сумел разоблачить заговор и схватить 28 человек, большинство из которых было позже прощено. Несколько раз против Даниила вставали властные бояре Доброслав и Судислав (Судич) , который владел галицкими соляными копями. Согласно фильму Даниил, князь Галицкий, после одного из таких мятежей боярин Судич был убит, а бояре были вынуждены покориться.
Однако укрепление великокняжеской власти в Галицко-Волынском княжестве при Данииле носило временный характер. При правлении его преемников возобновились тенденции к феодальной раздробленности, которые провоцировала боярская верхушка. Его сыну Льву и внуку Юрию удалось сохранять относительную стабильность в княжестве, однако затем княжество перешло в эпоху территориального распада.
(думаю что нужно было так если что не суди строго)
напиши так нужно было если не так я перепишу ок?
Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: Микола Гоголь (1809-1852) — російський і український письменник. Вплив української культури на розвиток його творчості.
Zar8.jpg
Він поєднував у собі ніжного лірика з грізним сатириком-викривачем, добродушного гумориста з трагіком високої напруги, захопленого співця краси, природи і людини з нещадним суддею людської пошлості і підлоти.
М. Рильський
Гоголь, поряд з Пушкіним та Лєрмонтовим, належить до тих визначних письменників, які закладали основи російської соціально-критичної прози початку XIX ст. Але якщо критична оцінка явищ дійсності в прозі Пушкіна і Лєрмонтова набуває переважно драматичних, а почасти й трагічних відтінків, то критичний пафос у прозі Гоголя забарвлений нотками комізму і сатири.
Степан Васильченко, характеризуючи твори Гоголя, писав, що вони «одзначаються високою художністю й незрівнянним ясним гумором», і в них «ми маємо такий скарб, рівного якому не знайдеться в світовій літературі». Гоголь — перший російський прозаїк-сатирик, у творах якого із шекспірівською прозорливістю іскрометний комізм життєвих ситуацій переплетений з трагічною гіркотою роздумів про дійсність. Тому своєрідним посмертним епіграфом до творчості Гоголя стали слова пророка Єремії, викарбувані на надгробному пам'ятнику письменника: «Гірким моїм словом посміюся».
Життя Гоголя. Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня (20 березня за ст. ст.) 1809 р. в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Батьки майбутнього письменника, Василь Опанасович Гоголь-Яновський і його дружина Марія Іванівна, були поміщиками середнього достатку. По батьківській лінії рід Гоголів вів своє походження від козацького полковника Остапа Гоголя, соратника гетьмана Петра Дорошенка, по материнській — мав далекі родинні зв'язки з Мазепою, Павлом Полуботком і Семеном Палієм.
Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці, неподалік від Диканьки, яку пізніше Гоголь уславить своїми творами. Батько Гоголя служив секретарем у царського вельможі Д. Трощинського, господаря сусіднього маєтку в Кибинцях, і писав комедії, що ставились в домашньому театрі. Атмосфера пожвавленого літературного життя, українського фольклорно-поетичного середовища, багатого на історичні перекази та народні легенди, велика бібліотека в маєтку в Кибинцях — усе це вже з раннього дитинства формувало в майбутньому письменникові інтерес до літератури, розвивало його творчу уяву та художні смаки.
З дев'ятилітнього віку Гоголь навчається в Полтавському повітовому училищі, потім бере приватні уроки у вчителя Г. Сорочинського, а далі вчиться в Ніжинській гімназії (ліцеї). У 1828 р. закінчилося навчання. Про настрій юного випускника свідчать такі рядки з його листа матері: «...я палав невгасимим завзяттям зробити життя своє потрібним для блага держави, я кипів бажанням принести хоча б маленьку користь. Неправосуддя, найбільше в світі нещастя, більш за все розривало моє серце, я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втратити без того, щоб не зробити блага».
Объяснение:
Темные века – исторический период в Западной Европе в V – X вв.
Великое переселение народов – перемещение различных племен в IV – VII вв. с периферии Римской империи к центру, а также в пределах самой Империи,Темные века, длившиеся примерно с V по Х век, и Высокое Средневековье, начавшееся на рубеже тысячелетий и закончившееся в разных странах Западной Европы в разное время, от XIII до XVII века. Нередко выделяется еще один важный промежуточный период – Раннее Средневековье, время формирования структур феодального общества, продолжавшееся примерно с X по XII века.Почти пятисотлетний период в истории Европы после падения Западной Римской империи традиционно именуется Темными веками. Название отчасти справедливое, хотя оно и заведомо задает определенное негативное отношение к этому историческому периоду. Темные века – это период с V по Х века, время, когда на развалинах Римской империи медленно и тяжело, с огромными потерями и страданиями зарождалось новое христианское общество.