Гай Юлій Цезар – це Давньоримський імператор, державний і політичний діяч, талановитий письменник і видатний полководець. Політична діяльність Цезаря здійснила повний переворот у культурному та політичному житті Європи і залишила значний слід у житті багатьох поколінь європейців.
Гай Юлій Цезар був представником стародавнього шанованого роду. Він був дуже розумним, освіченим, неперевершено володів ораторським мистецтвом. Цезар користувався повагою як патриціїв, так і найбідніших станів Республіки.Захопивши верховну владу, Цезар необмежено користувався нею. Всі його розпорядження сприймалися як законні акти. Новообрані державні діячі при вступі на свою посаду урочисто робили присягу, що будуть поважати і любити Цезаря.
Відчувши цілковиту необмеженість своєї влади, він на свій розсуд змінив склад сенату. Цезар сміливо змінив соціальний лад Риму: значно зменшивши виплати дотацій найбіднішому населенню Риму, він таким чином зміг зупинити потік нижчих класів до столиці.
Щоб увічнити свою персону, Юлій Цезар почав масштабне будівництво в Римі. Він побудував новы будівлі для засідань Сенату, давши йому своє ім’я, на центральній площі Рима створив святиню Венери, яка вважалася покровителькою юліанського роду. У планах Цезаря також було будівництво другої столиці на Сході, адже межі своїх володінь імператор хотів розширити за Дунай, усунувши скіфські та германські племена.
Постреспубликанская фаза в развитии древней римской государственности, характерной чертой которой были автократическая форма правления и большие территориальные владения в Европе и Средиземноморье. Единственное государство в истории, которому принадлежало всё побережье Средиземного моря. Хронологические рамки существования Римской империи охватывают период времени с правления первого императора Октавиана Августа до раздела империи на Западную и Восточную и последующего падения Западной Римской империи, то есть с 27 года до н. э. по 476 год. Восточная часть Римской империи с центром в Константинополе существовала ещё 977 лет — до 1453 года.Периодизация истории Римской империи различается в зависимости от подхода. Так, при рассмотрении государственно-правового устройства обычно выделяется два основных этапа:
