Центральная Азия в конце VII века стала ареной крупных политических изменений. В результате антикитайских выступлений был образован Второй тюркский каганат, который стал представлять сильную угрозу сопредельным государствам. Слабые народы, не испытывая судьбу, покорились ему, более сильные — стали искать пути к объединению, чтобы вместе противостоять грозному врагу. Возглавило антитюркский союз государство Кыргыз.
Правителем государства Кыргыз был ажо (верховный правитель) Барсбек — видный политический деятель. Он происходил из древней правящей кыргызской династии. Считалось, что род Барсбека находится под покровительством богини Умай-Эне, потому его родичи носили редкий титул — Умай-бег. Причем, предполагают, что ажо (или его род) не только управлял подчиненными сородичами, но был среди них своего рода религиозным вождем. Известно, что Барсбек рано остался без отца, был средним сыном в семье, имел четырех братьев. Одним из любимейших его занятий была охота с тайганом — охотничьей собакой.
Російська імперія не залишилася осторонь ідей «освіченого абсолютизму». Імператриця Катерина ІІ почала своє правління з реформ, які мали значно змінити структуру та управління державою. Проте залишається питання, чи вдалося імператриці наблизити Російську державу до ідеалів тителів?
Варто пригадати! 1. Які перетворення здійснив Петро I в управлінні Російською державою? 2. Що таке «освічений абсолютизм»? 3. Які територіальні придбання здійснила Росія на початку XVIII ст.?
Епоха палацових переворотів.
Після смерті Петра I почалася боротьба за владу між його наближеними. Вирішальну роль у цій боротьбі відіграла гвардія, розквартирована в Санкт-Петербурзі. Гвардійські полки набиралися із дворян і були єдиною організованою й збройною силою в столиці, тому престол міг посісти тільки той, кого підтримувала гвардія. Від 1725 до 1762 р. в Російській імперії відбулося п’ять палацових переворотів, але сутність державного ладу не змінилася. Гвардія пильно стежила за тим, щоб монархи не порушували інтереси дворянства.
Деяка стабілізація становища в країні відбулася під час правління дочки Петра І Єлизавети (1741—1761). Було проведено низку реформ, проте вони не дозволяли подолати незавершеність перебудови Російської імперії. Зусиллями видатного вченого М. Ломоносова було відкрито Московський університет. Промисловість розвивалася дуже повільно, праця кріпаків у сільському господарстві була малоефективною. Державна скарбниця порожніла. У зовнішній політиці була відсутня послідовність, військові успіхи часто не використовувалися в інтересах імперії.
