Последняя треть XIX ст. - Начало XX ст. характеризовались дальнейшим развитием в ведущих странах мира индустриального общества,которое в указанный период переживало период индустриализации - создание большой машинной индустрии, производящей машины и оборудование и является базовой для дальнейшего развития промышленности. Поэтому в этот период промышленное производство выросло почти втрое. Особенно быстро развивалась тяжелая промышленность.
Наибольшие успехи были достигнуты в металлургии, машиностроения, транспорте. Выплавка стали, чугуна, добыча угля, производство машин и оборудования стали показателями могущества стран. Вместе с появлением новых отраслей -электротехническое, химической - в корне изменило повседневную жизнь людей.
Развертывание индустриализации, т.е. создание крупных предприятий, требовало новых форм организации производства и крупных финансовых вложений.
Для привлечения капитала с целью решения крупных экономических задач получило распространение акционирование - объединение капитала нескольких владельцев с последующим получением прибыли и распределением его в зависимости от внесенной доли. То, что значительные финансовые ресурсы были сосредоточены в руках узкого элитарного прослойки банкиров и промышленников, и обусловило их господства в экономической и, политической жизни общества. Этот узкий прослойка получил название финансовой олигархии.
Объяснение:
Відповідь: ось це відповідь на перше
етьманування Івана Скоропадського (1708-1722 рр.)
1. Подав Петрові І на затвердження Просительні статті, де просив царя зберегти права і вольності України. На їх основі Петро І видав «Рішительний указ» (1709р.),абоРешетилівські статті:
— встановлено контроль за збиранням податків і витратами на утримання козацького війська та гетьманської адміністрації;
— козакам відмовлено у звільненні від підпорядкування російським офіцерам;
— захоплена козацька артилерія залишалася російському війську;
— збільшено кількість російських залог у містах Лівобережжя;
— до кінця 1709 р. козацьке військо звільнялося від участі у військових походах;
— приймати іноземних послів можна було лише в присутності царського представника.
2. У 1709 р. при гетьмані було запроваджено посаду міністра-резидента, який мав гати за діяльністю гетьмана та його уряду; ним стаг А. Ізмайлов.
3. Резиденція гетьмана була перенесена ближче до російського кордону — до Глухова; тут перебували два. російські полки, підпорядковані безпосередньо міністру-резиденту.
4. Петро І самостійно призначав генеральну і полкову старшину, в тому числі росіян і німців, які не підкорялися гетьману й отримували великі маєтності в Україні.
5. Тривали численні мобілізації козаків для участі у Північній війні та роботах з будівництва укріплень, каналів і нової російської столиці Санкт-Петербурга.
6. Із Гетьманщини було заборонено вивозити будь- які товари, що гальмувало розвиток торгівлі; Запоріжжю оголошена економічна блокада.
7. Заборонено друкувати книжки українською мовою, з церков вилучали книги українського друку і заміняли їх на московські видання.
8. За кордон вислані студенти Києво-Могилянської академії, що були вихідцями з Правобережжя. Оцінка діяльності:спроби Скоропадського нейтралізувати наслідки повстання Мазепи мали частковий результат. Реального впливу на російську політику щодо України він не мав. Як наслідок, гетьман втрачав авторитет, і старшина почала налагоджувати контакти безпосередньо з оточенням Петра І.