В XIV—XV веках Чехия была одной из наиболее развитых стран Европы. Чешские крестьяне и ремесленники производили большое количество сельскохозяйственных продуктов и ремесленных изделий. Через чешские земли проходили купеческие караваны, двигавшиеся от берегов Балтийского моря к Праге и оттуда в придунайские страны и в Италию. Развивались экономические связи между Чехией и Германией. Со времён глубокой древности между Чехией и славянскими странами — Русью и Польшей существовали тесные хозяйственные, политические и культурные связи. Купцов из славянских земель часто можно было видеть в Праге и других чешских городах. Через Чехию они вели свои торговые дела с Германией и другими европейскими странами.
Відповідь:
Криза Римської республіки відноситься до тривалого періоду політичної нестабільності та соціальних заворушень, що завершилися знищенням Римської республіки та її перетворення у Римську імперію, приблизно з 134 р. до н. е. до 44 р. н. е.
Точні дати кризи невідомі, оскільки Рим коливався між нормальним соціально-економічним станом та кризою протягом багатьох десятиліть[1].
Подібним чином, причини і атрибути кризи змінювалися протягом десятиліть, і включали в себе поширення рабства, розбою, внутрішні і зовнішні війни, земельну реформу, винахід болісних нових покарань[2], розширення римського громадянства та зміну складу римської армії[3].
Сучасні вчені також не можуть дійти єдиного висновку щодо природи кризи. Традиційно розширення громадянства (з усіма його правами, привілеями та обов'язками) було негативно оцінено Саллустом, оскільки це спричинило внутрішній розбрат, виникнення суперечок з італійськими союзниками Риму, рабські повстання та бунти. Однак інші вчені стверджували, що, оскільки республіка означає res publica — справа людей (тобто основною цінністю для держави є людина і соціум) — бідних та безправних громадян не можна звинувачувати в тому, що вони намагаються задовольнити свої законні скарги[4].
