Зв'язки українців з литовцями і поляками, а через них із Західною Європою істотно вплинули на соціальний та економічний розвиток України.
Річ Посполита була найбільшою державою тогочасної Західної Європи з населенням 7,5 млн. і загальною площею 815 тис. кв. км. Поляки заселяли лише 180 тис. кв. км цієї території і становили майже половину її населення. Кількість українців, які жили на цій території, не перевищувала 2 млн.
Водночас із заходу через Польщу і Литву на Україну почала поширюватися система станової організації суспільства. На відміну від класів, які уособлювали економічний статус певних соціальних груп, стани виникали на основі визначених законом прав, привілеїв та обов'язків. Спочатку правові відмінності між станами не були чітко визначені, і люди могли переходити з одного стану до іншого. Та згодом цей поділ стає спадковим.
Найвищим станом вважалася шляхта. В Україні до неї належало майже 30 найбагатших князівських родів, які походили від суверенних колись князів із династії Рюриковичів і Гедиміновичів: Острозькі, Сангушки, Чарторийські, Вишневецькі, Заславські та ін. До шляхти належали також багаті нащадки бояр київського періоду, які мали маєтки з 10-15 сіл. Шляхтичів, які належали до найвищої верстви, називали магнатами.
Дрібна шляхта складалася з підданих, які дістали свій статус на службі в кавалерії, охороняючи замки чи кордони. їхніх земель вистачало тільки на те, щоб утримувати сім'ю. Загалом українська шляхта становила 5% усього населення.
Польські королі дбали про зміцнення могутності польської шляхти і постійно (у 1387, 1413, 1430, 1434 та інших роках) надавали їй нові привілеї.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. шляхта підпорядкувала собі місцеві зібрання - сеймики, а пізніше й загальний сейм Речі Посполитої, якому належала найвища економічна влада у країні. У 1505 р. польський сейм прийняв закон, згідно з яким королю заборонялося без згоди шляхти видавати закони. Після смерті останнього представника династії Ягеллонів (1573) шляхта дістала право обирати короля і визначати його прерогативи.
Польська шляхта наступала також на права міст. Спочатку в 1505 р. міста було позбавлено права голосу в сеймі. Щоб забезпечити собі більший прибуток, шляхта в 1565 р. заборонила місцевим купцям купувати товари за кордоном. Іноземні купці почали торгувати безпосередньо зі шляхтою. Водночас сейм звільнив шляхту від мита. Натомість українська шляхта, щоб мати такі права, повинна була переймати польські звичаї і навіть змінювати власну православну віру, оскільки польські закони передбачали, що особа, яка приймає католицизм, автоматично набуває рівних з польською шляхтою прав. На цей шлях стало багато українських панів.
Объяснение:
1. Укажите годы правления Николая II:
б) 1894 – 1917 гг.;
2. Первая русская революция проходила в …
б) 1905 – 1907 гг.;
3. Руководителем организации «Собрание русских фабрично-заводских рабочих Санкт-Петербурга» был …
в) С. Зубатов.
4. Генерал-губернатором Петербурга после «Кровавого воскресенья», отдавшим печально известный приказ «Патронов не жалеть и холостых залпов не давать» для подавления революции, стал:
в) Д.Ф. Трепов.
5. Столыпинская аграрная реформа началась в …
а) 1906 г.;
6. В октябре 1906 г. правительство П.А. Столыпина …
в) отменило институты старост и волостных старшин.
7. Соотнесите задачи столыпинской реформы с их расшифровкой:
3) создание слоя «крепких мужиков».
а) политическая;
8. Выберите из предложенных мероприятий реформы С.Ю. Витте (В) и компоненты столыпинской аграрной реформы (С):
з) освобождение ввозимого капитала от препятствий, что усилило приток инвестиций в промышленность;
9. Укажите причины устойчивости крестьянской общины:
е) разнополосица сводила зависимость урожая от погоды к минимуму.
10. Назовите причины переселенческой политики в период столыпинской аграрной реформы:
а) малоземелье в центре Европейской части России;
11. В 1900 – 1913 гг. производительность труда в российской промышленности выросла в 1,5 раза.
Сумела ли Россия догнать по этому показателю США?
в) производительность труда в США в 10 раз была выше.
12. Что в начале ХХ века активному переселению российских крестьян в Сибирь?
в) завоевание новых земель на Востоке.
13. В первое пятилетие ХХ в. в России вводилось в среднем две тысячи километров железных дорог ежегодно. Каков был аналогичный показатель в предыдущем пятилетии?
в) 200 км.
14. Купец основатель знаменитой художественной галереи …
в) В.И. Суриков.
15. Где на территории Российской империи была наибольшая плотность населения?
в) на Дальнем Востоке.
16. Какие государства заключили «сердечное согласие»?
а) Англия, Франция, Россия;
17. Министр иностранных дел России, занимавший этот пост в 1910 – 1916 гг., которому удалось заключить соглашение с союзниками о присоединении к России Константинополя и проливов:
в) М. Палеолог.
18. Художник-баталист, погибший на броненосце «Петропавловск» вместе с адмиралом Макаровым во время русско-японской войны:
в) И.К. Айвазовский.
19. Основатель современного вертолетостроения, сконструировавший знаменитый четырехмоторный самолет «Илья Муромец»:
б) К.Э. Циолковский;
20. Художник, один из основателей объединения «Мир искусства», организатор знаменитых сезонов русского балета в Париже:
в) И.Е. Репин.
