Політика Рос. уряду щодо Укр. у першій половині XVIII ст.
Объяснение:
В першій половині XVIII ст. Російський уряд почав робити великий наступ на автономію України, це зумовлено переходом Мазепи на бік Карла XII в ході Північної війни.
За московського царя, а згодом російського імператора Петра І було вщент зруйновано столицю тогочасної Гетьманщини - Батурин, а також Чортомлицьку Січ.
1722 року було створено першу малоросійську колегію та ліквідація гетьманства.
Українцям було заборонено купувати Західні товари, а також для українського населення було запроваджено "мідні гроші" щоб срібні й золоті залишалися в обігу російської скарбниці. Це був великий удар по економіці Гетьманщини, яка дуже занепадала.
Багато козаків відправлялося на будівництво каналів та війни де вони за поганих умов гинули.
У 1720 році Петро І видав указ про заборону друкувати українською мовою книги.
Київська митрополія мала підкорюватись Московському митрополиту.
Так Російський уряд повністю обмежив автономію України та змусив повністю підкорюватись Росії.
С VII века до н. э. до IV века н. э. на территории Польши протекал процесс этногенеза славян[1]. В X веке образовалось Польское государство под властью князя Мешко из рода Пястов, который в 966 году принял христианство по латинскому обряду. Болеслав Храбрый (правл. 992—1025) завершил объединение польских земель. В период феодальной раздробленности (1138—1320) существовали самостоятельные удельные княжества, возглавляемые линиями династии Пястов. Казимир III Великий в середине XIV века овладел землями Галицко-Волынского княжества. Люблинская уния 1569 года объединила Польшу с Великим княжеством Литовским в единое государство — Речь Посполитую. Генриковы артикулы (1573) окончательно оформили устройство государства как «шляхетской республики»[1]. В 1772—1795 годах Пруссия, Австрия и Россия осуществили разделы Речи Посполитой. В 1807 года Наполеон создал на землях Пруссии зависимое от Франции Варшавское княжество, большая часть которого по решению Венского конгресса 1814—1815 годов вошла в состав России (Царство Польское). На присоединённых землях происходили национально-освободительные восстания (1794, 1830—1831, 1846, 1863—1864). В 1918 году была провозглашена Польская Республика. С 1939 по 1945 год Польша находилась под оккупацией Германии. Во второй половине XX века Польская Народная Республика являлась социалистическим государством, входившим в СЭВ и Организацию Варшавского договора. После до отставки президента В. Ярузельского (1990)[2] в стране были начаты рыночные реформы. В 1999 году Польша присоединилась к НАТО, в 2004 году вступила в Европейский союз.
