Великий шелковый путь - средневековая дорога, которую использовали как торговый путь из Китая по всему Миру. Традиционно Китай в то время торговал в основном шелком, за это именно так была названа эта дорога.
Сказать, что это была одна дорога нельзя. Но были несколько основных направлений, от которых отходили и менее значимые пути.
Свое начало дорога брала из Сианя, затем путь проходил через Ланьджоу и Дуньхуан, где путь расходился на две дороги.
Одна дорога уходила через Турфан, Памир, Фергану и уходила в Казахские степи.
Другая дорога через Лоб-Нор (озеро), пустыню Такла-Макан, Яркенд, Памир, Бактрию, Парфию, Индию и до самого Средиземноморья.
Объяснение: (прости если не верно)
Парфія, Парфійське царство — прадавня держава, що виникла близько 247 до н. е. на півдні та південному сході від Каспійського моря на території сучасного Туркменістану та підкорила в період розквіту своєї влади та політичного впливу (середина І ст. до н. е.) великі області від Межиріччя до кордонів Індії. Припинила існування в 220-ті роки.
Біля 250 до н. е. сакське кочове плем'я парнів на чолі з Аршаком (родоначальником династії Аршакідів) вторглося у сатрапію Селевкідів Парфію (Парфієну), підкорило її та сусідню область Гірканію. Селевк II після невдалої спроби відновити свою владу в 230—227 до н. е. був вимушений визнати владу Аршакидів над Парфією. У 209 р. до н.е. Парфія була підкорена селевкідським царем Антіохом ІІІ, але незабаром відновила свою самостійність. Парни були асимільовані місцевими племенами — парфіянами.Цар Парфії Мітрідат І (близько 170-138/137 до н. е.) відняв у Селевкідів східні сатрапії — Персію, більшу частину Межиріччя та Вірменію і завоював частину греко-бактрійської держави до Гіндукуша