Взяття Константинополя стало не лише початком 30-річних завойовницьких походів султана, за які він отримав прізвисько “Завойовник”, а і початком народження нової імперії - Османської. Мехмед ІІ захопив рештки візантійських володінь, установив повне панування над православними державами Сербією, Боснією, Валахією.
Падінням Константинополя завершився цілий період у європейській історії. Християнська цивілізація втратила один зі своїх центрів. Це мало далекосяжні наслідки, особливо для регіону поширення православної гілки християнства. Його було переділено між Османською імперією і Річчю Посполитою.
1. ну суперечливе питання, що цим займалися лише Єгипет, Індія, Китай, але якщо відкинути питання де ще було, то можна сказати де його не було. Не було землеробства там де є несприятливі для цього умови. Зрошування землі було тоді доволі примітивне і часто залежало від розливу річок, саме біля них і найбільше розвивалося сільське господарство. Також варто брати до уваги клімат і наявність рослин і тварин для одомашнення.
Існує міф, що люди почали займатися сільским господарством, щоб краще жити. Можливо люди саме так і думали, коли починали, щось садити, але насправді життя мисливця-збирача було набагато краще, вони були набагато більш щасливі, вони краще харчувалися і менше працювали.
2. ну якщо відкинути, що ордени з'явилися під час Христових походів, тобто після розпаду Риму (хоча з вами б поспорив Візантієць який вважав себе в 14 столітті саме істини римлянам), то військові відзнаки зазвичай видаються від імені монарха, голови держави. Греція ж була поборником демократії і т.д., не було в них короля, імператора чи когось такого, тому й не було військових відзнак
после смуты - упадок экономики(разорение крестьянских хозяйств,дворянских поместий, опустение гос. казны...) ⇒ раздача земель боярам, мелкой знати(1614-1625), сокращение крестьянских налогов, появление сельскохозяйственной специализации ⇒ домашняя промышленность перерастает в мелкотоварное производство, появление сельскохозяйственного ремесленного производства, увеличение использования наемного труда ⇒ появление мануфактур(казенные - принудительный труд, обеспечение царского двора, слабая связь с рынком, купеческие - железоделательный завод А.Д.Виниуса - 1637 ⇒ формирование всероссийского рынка - усиление хозяйственных связей и обмена между различными частями страны, основанной на экономической специализации территорий ⇒ появление крупных всероссийских ярмарок ⇒ 1653 - таможенный устав - ликвидация мелких таможенных пошлин ⇒ 1667 - новоторговый устав - ограничение прав иностранных купцов
за 17 век было создано ≈ 60 различных мануфактур, но в условиях крепостного права(свободной рабочей силы), далеко не все оказались к работе. в 17 веке формируются первые династии промышленников-предпринимателей