Відповідь:
У 1762 році Петро III став імператором. Через 6 місяців був убитий офіцерами гвардії внаслідок змови, у якій брала участь і сама імператриця. Ставши на чолі Російської імперії, Катерина відразу широко виявила свої таланти державного діяча. У ніч на 9 липня 1762 року, коли російський імператор знаходився в Оранієнбаумі, його дружина Катерина таємно прибула до Петербурга і в казармах Ізмайловського полку була проголошена самодержавною імператрицею. Незабаром до повсталих приєдналися солдати інших полків. Звістка про сходження Катерини на престол швидко рознеслася по місту і була із захопленням зустрінута петербуржцями.
Вірні Катерині II офіцери вивели свої гвардійські полки на присягу «Імператриці і самодержиці Всеросійської». Причому Ізмайлівський і Преображенський полки завдяки зусиллям братів Орлових підтримали переворот відразу і беззастережно. А ось на підтримку Кінної гвардії надії було мало, бо в полку на стороні Катерини діяли тільки офіцери з маленькими чинами (зокрема, секунд-ротмістр Хитрово і вахмістр Потьомкін). Проте вони змогли переконати товаришів приєднатися до перевороту. Слідом за гвардією в короткий час присягнули Сенат і Синод, а також частина населення, після чого гвардія виступила зі столиці в бік Петергофа.
Для попередження дій скинутого імператора були послані гінці в армію і в Кронштадт. Тим часом Петро, дізнавшись про те, що сталося, став посилати до Катерини пропозиції про переговори, проте вони були відкинуті. Сама імператриця на чолі гвардійських полків виступила в Петербург і по дорозі отримала письмове зречення Петра від престолу. Незабаром після того колишнього імператора перевезли на Ропшинську мизу, де він 17 липня 1762 року помер за досить туманних обставин.
Провела реорганізацію Сенату (1763), церковну реформу (секуляризацію земель) (1763—1764), скасувала гетьманство в Україні (1764). Очолювала «Комісію з Уложення» («Комиссия об Уложении», 1767—1769). Видала «Установу для управління губерній…» («Учреждение для управления губерний…», 1775), «Жалувану грамоту дворянству» (1785) та «Жалувану грамоту містам» (1785).
За її правління відбулася Селянська війна 1773-1775 рр. під проводом Омеляна Пугачова.
За Катерини II внаслідок російсько-турецьких воєн 1768-74 та 1787-91 рр. Російська імперія розширила свої кордони та закріпилася на Чорному морі, незаконно аннексувала Кримське ханство, яке за Кючук-Кайнарджійським мирним договором визнавалося незалежним. Прийняла під російський протекторат Картвело-Кахетинське царство (Східну Грузію, 1783). Під час її правління за активної участі Росії відбулися три розділи Речі Посполитої (у 1772-му, 1793-му, 1795-му роках).
Листувалася з Вольтером, Дені Дідро та іншими діячами французького тництва, але вона сама про листування з Дені Дідро говорила наступне: «…його думка була більш цікавою для мене, аніж корисною. Якби я послухалася його порад, я б перевернула усю імперію догори дном; законодавство, адміністрацію, політику, фінанси — усе це довелося б поламати й замінити теоретичними мріями».
Пояснення:
Для України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова окупація й щораз більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави. Лівобережна Україна 1709 року зазнає відчутного удару по своєму самоврядному статусу, оскільки прискорився процес впровадження московських імперських структур. Частина прихильників Мазепи (як-от генеральний обозний І. Ломиковський, генеральний писар П. Орлик, племінник І. Мазепи А. Войнаровський та ін.) покинула Україну, започаткувавши першу хвилю української політичну еміграції. Таким чином українське суспільство на Лівобережжі була позбавлена дієвого елементу, здатного впливати на політичну ситуацію. Проти автономістів, що залишилися в Україні, а також проти цивільного населення вівся терор (прикладом якого є Батуринська трагедія, вбивство московцями мешканців столиці й знищення будівель); лояльна ж частина старшини була підкуплена й спрямувала свої зусилля на інтеграцію до московського дворянства. За підтримку запорожцями Івана Мазепи була також знищена Чортомлицька Січ.
10-11 июля - сражение у Салтановки.
18-20 июля - сражение при Клястицах.
2 августа - сражение у деревни Красная.
4 - 6 августа - сражение под Смоленском. Русские оставили Смоленск.
8 августа - главнокомандующим назначается Кутузов.
17 августа - в армию прибыл новый главнокомандующий М. И. Голенищев-Кутузов, который занял удобный оборонительный рубеж при деревне Бородино.
24 августа - состоялся бой войск генерал-лейтенанта М. Д. Горчакова 2-го с основными силами Наполеона за Шевардино.
26 августа - произошло Бородинское сражение. Потери обеих сторон были огромны. Кутузов дал приказ отступать.
1 сентября - на совете в Филях Кутузов принял решение оставить Москву без боя, дабы сохранить армию.
3 сентября - авангард корпуса Мюрата был вынужден выпустить арьергард генерала М. А. Милорадовича из Москвы. В тот же день Мюрат занял Москву, а к вечеру в Кремль прибыл Наполеон.
16 сентября - партизанский отряд полковника Д. В. Давыдова нанес поражение неприятельскому подразделению, прикрывавшему транспорт с фуражом и артиллерийским снаряжением у Вязьмы.
20 сентября - русские войска вступили в Тарутинский лагерь. С этого момента началась партизанская война.
3-5 октября - из Москвы выступили больные и раненые французы под прикрытием дивизии Клапареда и отряда Нансути.
10 октября - последние части наполеоновской армии оставили Москву.
12 октября - состоялся бой за Малоярославец.
17 октября - Наполеон вышел на Смоленскую дорогу.
26 октября - войска Милорадовича взяли Дорогобуж, разбив Нея.
27 октября - Наполеон вступил в Смоленск.
31 октября - Наполеон покинул Смоленск и двинулся к Орше.
1 ноября - французские войска атаковали корпус генерала Алексеева.
4-6 ноября - Кутузов разгромил корпуса Даву и Нея при городе Красном.
7 ноября - Наполеон перевел свою армию у Орши по тонкому льду через Днепр.
14-16 ноября - сражение при Березине.
22 ноября - арьергард Виктора по дороге к городу Молодечно был разбит войсками Платова и Чаплица.
23 ноября - Наполеон бросил остатки своей армии и бежал во Францию.
*жирным шрифтом выделены даты, которые, по-моему мнению, вы обязаны знать*