Гай Юлій Цезар народився 13 липня 100 року до н. е. Це відомий політичний і державний діяч, видатний полководець і письменник. Діяльність цієї видатної особистості докорінно змінила політичний і культурний вигляд Європи і Середземнор’я того часу та залишила найвизначніший слід у житті багатьох наступних поколінь європейців..
Прийшов, побачив, переміг – ця фраза стала символом життєвого кредо найвидатнішою людини стародавнього риму, яка залишила настільки важливий слід у історії, що зараз видно, яку роль відіграла діяльність Гая Юлія Цезаря у формуванні Європи того часу та протягом багатьох наступних століть. Видатні якості Цезаря згодом привели його до одноосібної безмежної влади в Римській імпаріі, нажаль, саме вони і стали причиною загибелі цього видатного державного діяча. Він і насправді, усе своє життя приходив, бачив і перемагав, він завжди різнився в швидкості прийняття своїх рішень. Не випадково після перемог великого Цезаря воїни його армії високо підіймали прапори з цим красномовним девізом володаря Риму, якого по праву можна назвати однією з найвидатніших історичних осіб.
ответ:
содержание►
следующая > < предыдущая
стр 20 из 53
39 кримська війна та її наслідки для україни
причини та початок війни. на близькому сході і у середині xix ст. перехрещувалися інтереси різних держав. ія і франція, де швидко розвивався капіталізм, ставили метою ослаблу туреччину, підпорядкувати своєму впливові чорноморські протоки, стати міцною ногою на близькосхідних ринках і витіснити звідти росію. царський уряд намагався послабити туреччину, оволодіти босфором і дарданеллами, які необхідні були для вільного виходу з чорного моря, забезпечити свій переважаючий вплив на і близькому сході, а також успіхами, в зовнішній політиці притупити суперечності у внутрішньополітичному житті. австрія, сподіваючись захопити і володіння туреччини, ставилася вороже до росії. туреччина мріяла про загарбання криму й кавказу. приводом до початку війни став конфлікт між православним і католицьким духівництвом про право володіння святими місцями в палестині, яка була підпорядкована султанській туреччині. турецький султан під тиском французького уряду розпорядився передати ключі від віфлеємського храму в єрусалимі католицькому духівництву. у відповідь російський цар микола і у лютому 1853 р. послав до константинополя дипломатичну місію на чолі з князем о. меншиковим з ультимативною вимогою негайно відновити права православної церкви в палестині і укласти конвенцію, за якою російський цар став би покровителем усіх православних підданих османської імперії. у травні 1853 р. турецький уряд, за підтримки урядів ії і франції, відмовився виконати ці вимоги. росія розірвала дипломатичні відносини з туреччиною і російські війська під командуванням князя м. горчакова 21 червня 1853 р. ввійшли в залежні від турецького султана дунайські князівства — молдову та валахію і протягом місяця окупували їх. 4 жовтня 1853 р. турецький султан оголосив війну росії. воєнні дії відбувалися на чорному морі, дунаї і на кавказі. 18 листопада 1853 р. російський флот в складі 8 суден під командуванням віце-адмірала п. нахімова прорвався в сінопську бухту, на побережжя анатолії, і згубним вогнем знищив турецьку ескадру, яка налічувала 13 кораблів. у полон до російських моряків потрапив штаб турецького флоту на чолі з його командуючим осман-пашою. успішно для російських військ розвивалися воєнні дії на кавказі. оскільки туреччині загрожував розгром, у березні 1854 р. ія гфранція оголосили війну росії.
