ответ:ИНДИЙСКОЕ ВОССТАНИЕ (восстание сипаев) 1857-1859 годов, движение против английских колонизаторов, военным ядром которого были сипаи. Было жестоко подавлено англичанами. Основной причиной восстания стала жестокая и грабительская политика английских колонизаторов в отношении местного населения. Англичане нанесли непоправимый вред развитию индийского национального ремесла и рынка. Сохранив в своих интересах кастовую систему, они, тем не менее, с презрением относились к обычаям и религиозным верованиям туземцев. Ост-Индская компания часто вмешивалась во государств, внутренние дела индийских затрагивая политические и экономические интересы местной знати и вынуждая ее отказываться от власти и части доходов в свою пользу. Предыстория конфликта При генерал-губернаторе английских ппопония па на Аиололога Авладений Дальгаузи (1848-1857) обстановка в Индии накалилась. В этот период к территориям, находившимся в орбите влияния компании, было присоединено несколько крупных областей: Ауд, Пенджаб, Пегу. Кроме того, владениями компании стал ряд вассальных государств, правители которых умерли, не оставив прямых наследников. Следующим стал шагом отказ Дальгаузи платить приемным сыновьям пенсии, которые получали их знатные родители наваб Карнатика, раджа Танджорский и пешва (1851). Таким образом, число врагов английского колониального режима значительно увеличилось. Несмотря на ряд положительных преобразований (снижение податей в присоединенных территориях, проведение телеграфных линий, начало прокладки железных дорог, завершение в 1854 строительства Большого Гангского канала, упорядочение пароходного сообщения между Англией и Индией), недовольство туземцев нарастало. Центром организованного сопротивления британскому колониальному режиму стали сипайские отряды.Осипаях В 1856 г. в индийской английской армии насчитывалось 40 тысяч европейцев на 15 тысяч туземцев разных каст и различного вероисповедания. Сипаи занимали приниженное положение по сравнению с белыми офицерами: они получали гораздо меньшее жалование (8 рупий в месяц), доступ к офицерским должностям был закрыт для них. Кроме того, колониальная политика Дальгаузи и религиозная пропаганда британских миссионеров породили в их рядах страх насильственного обращения в христианство. Индийские правители, пострадавшие от английских властей, подстрекали сипаев к бунту. Непосредственным поводом к восстанию послужила раздача в сипайских частях патронов, смазанных коровьим салом. Этим грубо оскорблялись религиозные чувства индуистов. Вера предписывала им изгонять из касты всякого, чьи губы коснутся вещества, взятого от животного, в особенности, от коровы, считавшейся в IIвластей. 10 мая вспыхнуло вооруженное восстание. Сипайская конница освободила арестованных и двинулась на Дели. Присоединившееся к повстанцам мусульманское население города уничтожило около 500 европейцев и провозгласило султаном потомка Великих Моголов, бывшего до этого времени пенсионером компании. В это же время восстание охватило такие важные центры, как Канпур и Лакхнау. Движение в Канпуре возглавил Нана-сагиб (настоящее имя Данду Пант), приемный сын пешвы, лишенный английской администрацией наследственных привилегий. Восставшие окружили находившихся в городе европейцев и их семьи; после 19-дневной осады гарнизон сдался на милость победителя. Однако Нана-сагиб обманул капитулировавших англичан: все мужчины были расстрел
Объяснение:
Втрата Британією промислової першості.Кінець XIX ст. - період швидкого економічного піднесення США і Німеччини - для Англії обернувся втратою монопольних позицій у світовій промисловості й торгівлі. Наприкінці XIX ст. англійська індустрія посідала вже не перше, а третє місце у світі. Частка Великої Британії у світовій торгівлі скоротилася з 22 % у 1870 р. до 15 % у 1900 р.
Головна причина відставання країни полягала в застарілій технічній базі промисловості. Англійська індустрія, яка склалася ще наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст., була не в змозі конкурувати з передовими підприємствами США й Німеччини. Для заміни устаткування були потрібні чималі кошти, але далеко не кожний підприємець був готовий здійснити дорогі технічні нововведення й у цьому не вбачалося особливої потреби. Наявність колоніальних володінь з неосяжними ринками збуту товарів, дешевою робочою силою і сировиною дозволяли одержувати високі прибутки, але технічне відставання невдовзі відбилося на обсягах виробництва. США стали випереджати Англію за виплавкою чавуну і сталі. Німеччина виявилася серйозним конкурентом у торгівлі і вже в 90-х роках почала тіснити Британію на її власних ринках. Англійський текстиль ще утримував першість у світі, але металургійна і металообробна галузі сильно потерпали від іноземної конкуренції.
Становище ускладнювалося тим, що британський уряд продовжував дотримуватися політики вільної (безмитної) торгівлі. Проте надходження до країни закордонної продукції ставило британських підприємців у невигідні умови. У 70-80-ті роки ринки Англії були переповнені іноземними товарами, ціни на них впали в середньому на 40 %. Порівняно з бурхливим розвитком країни в попередній період, такий стан справ в економіці сучасники сприймали як «велику депресію». У 1875 р. криза охопила також сільське господарство. Падіння цін, зумовлене конкуренцією дешевої заморської пшениці, призвело до зниження прибутків землевласників і масового розорення фермерів-орендарів.
