Объяснение:
1.Выберите из приведённого списка современников Александра Македонского (336-323гг до н.э.)
а. Демосфен
б. Диоген
в. Дарий III
г. Аристотель
2. Начало Восточного похода Александра Македонского. - 334 г. до н.э.
3.ответьте на вопросы, чтобы увидеть рисунок. Для верного утверждения поставьте – «1», для неверного – «0».
По традиции Александр Македонский вёл свой род от Геракла. 1
С ранних лет Александр обучался военному мастерству, стихосложению, арифметике. 0
Став правителем Македонии, Александр установил более высокие налоги, заключил союзы с Римской республикой и Эпиром. 0
4.Пронумеруйте события в хронологической последовательности.
1. Убийство Дария III – 330г. до н.э.
2. Объявление Александра Македонского живым богом в Египте. – 332г. до н.э.
3.. Перенос столицы в Вавилон – 332-331гг. до н.э.
4. Битва близ города Исса – 334-333гг. до н.э.
5.ответьте на вопросы, чтобы узнать соратников Александра Македонского.
1. После победы в битве при Гавгамелах Александр Македонский покорил Персеполь, Вавилон, Сузу. – 1
2. После восстания персов против царя Дария Александр Македонский стал правителем Персидской империи. – 0
3. Бактрийская княжна Роксана была женой Александра Македонского. – 1
7.Что из перечисленного связано с именем Филиппа Македонского?
1. Денежная реформа (введение единой монетной системы и выпуск золотой монеты)
2. Создание Македонской армии
8. ответьте на вопросы. Для каждого верного утверждения поставьте «1», для неверного – «0».
а. Согласно легенде, Александр перед смертью отдал царское кольцо с печатью Птолемею. - 0
б. В битве при Иссе персидский царь не смог воспользоваться численным преимуществом собственной армии и потерпел поражение. - 1
в. За 5 дней до своей смерти Александр планировал покорить римлян. – 1
9. год провозглашения Александра правителем Македонии - 336 г. до н. э.
Турецька культура в XVI-XVII ст. розвивалася під впливом ісламу. Релігійні норми забороняли світську освіту (всі школи в Османській імперії існували тільки при мечетях). Коран не дозволяв митцям зображувати людей і тварин, бо намальований образ начебто міг відібрати душу. Але, попри ці та інші заборони, в Османській імперії з'явились і цікаві наукові праці та літературні твори, і чудові пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва.
У тогочасній турецькій культурі можна вирізнити два періоди: від другої половини XV ст. до кінця XVI ст. — піднесення, а починаючи із XVII ст., — занепад.
Піднесення турецької культури знайшло відображення насамперед у розвиткові літератури та образотворчого мистецтва. Другу половину XVI і XVII ст. вважали «золотим віком» турецької поезії. Чудовим поетом тієї доби був МоялаМахмуд, відомий під псевдонімом Абдуль Баки. Поширеним лейтмотивом тогочасної поезії стало уславлення радощів життя. Поет ІльясРевані у своїх творах вихваляв переваги легкого та безтурботного життя, побут і звичаї мешканців Стамбула, радощі кохання. У часи занепаду Османської імперії набув поширення сатиричний жанр. Представники цього напряму висміювали життя панівних верств імперії, що бездумно сприяли її занепаду. У творах поетів, які писали для султана та його наближених, більше уваги приділялося вишуканості форми, ніж змістові віршів.
У турецькій прозі часів розквіту імперії набули поширення невеликі оповіді, анекдоти, усмішки, складені письменником Лямі. У своїх збірках він вперше помістив розповіді про ходжу Насреддина. Цей сільський імам з його гострими жартами, поєднаними з добрим народним гумором, став у майбутньому відомим в усьому світі.
Наукових досягнень було набагато менше. Це пояснювалося, передусім, низьким рівнем розвитку освіти та домінуванням ісламу в усіх сферах науки і культури. В XVI ст. найбільш відомими вченими були ЄвліяЧелебі та Хаджі Халіф. Учений і мандрівник ЄвліяЧелебі написав «Книгу мандрів», в якій виклав власні враження від багатьох країн Європи, Азії та Африки. Хаджі Халіф створив працю «Дзеркало світу», в якій, спираючись на арабські та європейські джерела, описав будову Всесвіту.
Значного розквіту досягла в XVI ст. турецька архітектура. Султан Сулейман І приділяв особливу увагу зведенню у столиці своєї імперії нових мечетей, лікарень, фортець, мостів, караван-сараїв та інших будівель. Він намагався, як казали сучасники, перетворити візантійський Константинополь у Стамбул — справжнє серце Османської імперії. Розвиток турецької архітектури в той час був пов'язаний з діяльністю КоджаСимана — грецького архітектора, який перебував на службі в турецького султана. За своє напрочуд довге життя (1490-1588) він збудував 360 споруд. Найвідомішими серед них стали мечеті Шахзаде і Сулейманів у Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне та ін.
Особлива увага приділялася зовнішньому вигляду будівель. Палаци, мечеті, лазні та інші громадські будівлі прикрашалися складним орнаментом, вирізьбленим по дереву та каменю. Заборона зображувати тварин і людей змушувала митців створювати складні орнаменти з геометричних фігур і рослин.
