Старода́вній Рим — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Рима, яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Апеннінському півострові ще в X столітті до н. е. Центр Рима формувався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Палатином і Квіріналом. Розміщена вздовж Середземного моря, Римська держава з часом стала однією з найбільших імперій Давнього світу[1].
За століття свого існування, давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім — до все більш автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземноморʼям. Вершини своєї могутності Стародавній Рим досяг у ІІ столітті н. е., коли під його контролем опинилися території від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.
У 395 р. Римська імперія розділилася на дві частини — західну та східну. Уражена внутрішньою нестабільністю та атакована різними мігруючими народами, західна частина імперії, що включала Іспанію, Галлію, Британію та Італію, розпалася на незалежні королівства у V столітті. Східна частина імперії, яка мала за столицю Константинополь і включала Грецію, Анатолію, Сирію та Єгипет, вижила в цій кризі і, незважаючи на втрату Сирії та Єгипту, завойованих арабами, відновилася та проіснувала ще тисячу років, але врешті-решт її залишки анексувала турецька Османська імперія. Цю східну, християнську, середньовічну стадію існування Римської імперії історики зазвичай називають Візантійською імперією.
Певний вплив на становлення давньоримської цивілізації мала культура етрусків і давніх греків. В етрусків римляни запозичили більшість букв свого алфавіту, деякі прийоми будівництва, ряд обрядів (наприклад, гладіаторські бої). Символ Риму — бронзова статуя вовчиці — виконана етруським майстром. Етруською була і остання з царських династій. Грецький вплив на римську культуру був значним: вивчалася грецька філософія, література, знання грецької мови стає обов'язковим для грамотної людини, копіюються грецькі скульптури. Давньоримську цивілізацію разом із Давньою Грецією, як правило, об'єднують у поняття «класичної античності».
Стародавній Рим зробив великий внесок у розвиток права, військової справи, мистецтва, архітектури, технологій та мови у західноєвропейській цивілізації. Сучасному світові Стародавній Рим подарував римське право, деякі архітектурні форми та рішення (наприклад, хрестово-купольну систему) і безліч інших нововведень (наприклад, колісні водяні млини). Християнство як релігія народилося на території Римської імперії.
Офіційною мовою давньоримської держави була латина, релігія протягом більшої частини існування була політеїстична, неофіційним гербом імперії був золотий орел, після прийняття християнства з'явилися лабаруми і хризма.
1. Автор книги «Повседневная жизнь советской столицы при Хрущеве и Брежневе» (Васьков Автор: Васькин Александр Анатольевич). 2.
2. Автор книги Повседневная жизнь блокадного Ленинграда (Автор: Яров Сергей Викторович)
3. Автор книги Повседневная жизнь Петербурга на рубеже XIX— XX веков; Записки очевидцев (Засосов Дмитрий Андреевич)
4. . Автор книги « ИСТОРИЯ ПОВСЕДНЕВНОЙ ЖИЗНИ ОМСКОГО ГОРОДКА НЕФТЯНИКОВ В 1950-60-е гг.» (ЖИДЧЕНКО А.В)
5. Автор публикации Повседневная жизнь немецких специалистов в советском городе (1946–1953 гг.) (В.Н. Парамонов)
6. Повседневная жизнь русской интеллигенции от эпохи Великих реформ до Серебряного века (Семен Экштут)
Объяснение:
4) ответом на данный вопрос являются сразу 3 варианта: 2 - Новоиерусалимский мужской монастырь (монастырь был основан в 1656 году), 4 - "Житие" протопопа Аввакума (памятник русской литературы XVII века), 5 - парсуна с изображением князя Михаила Скопина-Шуйского (относится к началу 17го века).
5) ответом на второй вопрос являются 2 варианта: 2 - Пётр 1 (1672 - 1725) и Ф.Я.Лефорт (1656-1699) и 5 - А.Д.Меншиков (1673-1729) и К.А.Булавин (1660-1708).
6) 1 – в 1682 году, 2 - система местничества мешала и накоплению должного опыта работы управленцами, и обновлению административного слоя свежими кадрами. 3 – отмена местничества произошла при царе Федоре Алексеевиче.
7) Большая часть реформ Петра 1 были основаны и опирались на те изменения, которые произошли в период царствования его отца – Алексея Михайловича.
Так например в результате Петровских реформ был сделан значительный шаг в развитие мануфактур, в то время как его отец в годы своего правления также начал активно развивать мануфактуры для снабжения всем необходимым, изделиями и продуктами собственного русского производства.
Также петровские преобразования в области военного дела создали армию, которая сумела завоевать выход к Балтийскому морю и превратить Россию в одну из сильнейших держав. Царь Алексей Михайлович кардинально реформировал армию. Были усилены и увеличены лучшие части старого строя – элитная московская поместная конница, московские стрельцы и пушкари. Но главное, массово создавались полки нового строя, ставшие костяком армии. Были созданы основы для дальнейшего развития и создания сильной армии при Петре 1.